f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Хто і що допоможе українському кіновиробництву

04.03.2015

17 лютого 2015 року відбувся круглий стіл «Підтримка вітчизняного виробництва аудіовізуальної та кінопродукції: кращі європейські практики та шляхи розвитку в України», організований Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та спільною програмою Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».

Галина Петренко, «Телекритика»

Круглий стіл зібрав не лише урядовців та експертів з України і ЄС, а й багатьох гравців ринку: представників двох із чотирьох найбільших телегруп та кількох великих продакшнів. З огляду на те, що в червні 2014 року на круглий стіл зі схожим порядком денним не прийшов ніхто, окрім «1+1 медіа» - ініціатора теми, - цю лютневу зустріч можна вважати справді знаковою подією для ринку.

Багато чого змінилося з червня 2014 року. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, що зобов'язуєїї протягом двох років гармонізувати наше законодавство з відповідним законодавством ЄС, зокрема щодо квотування телевізійного ефіру для контенту європейського походження (до якого належить і український) та для контенту, виробленого незалежними від мовників продакшнами. Крім того, на початку лютого Верховна Рада хоча і не без пригод, але проголосувала за законопроект №1317, який забороняє антиукраїнські мілітаристські фільми, в першу чергу - російського виробництва.

Ще один важливий чинник, який актуалізував тему вітчизняного виробництва кіно- та телепродукції -діяльність Держкіно, яке протягом останніх восьми місяців активно забороняло російські фільми та серіали, а на початку року презентувало Національну стратегію розвитку кіноіндустрії України на 2015-2020 роки. Серед іншого, документ передбачає фінансування національного кіновиробництва за рахунок спеціального збору. Також існує законопроект №1359, який пропонує фінансувати вітчизняну кінематографію через запровадження не лише збору за трансляцію фільмів, а й за рахунок збільшення оподаткування державних лотерей.

У свою чергу, всі ці дії закономірно спричиняють палку критику на адресу ініціаторів законопроектів: супротивники взятого урядовцями курсу застерігають, що фінансування зйомок державним коштом навряд чи буде ефективним, та закликають не закривати можливостей для українсько-російського копродакшну, оскільки лише спільний ринок цих двох країн дозволяє окупити створений в Україні контент. Причому суперечки точаться не лише в ЗМІ, але й перетворюються на винахідливі інтриги в кулуарах Верховної Ради.

Загалом круглий стіл залишив враження, що Україна вже пройшла певну точку невороття до статус-кво, який склався на ринку кіно- й телевиробництва до 2014 року. Питання про те, чи варто запроваджувати перелічені вище зміни, не торкалися, принаймні офіційно. Натомість дискусія точилася навколо інструментів та заходів, здатних вплинути на адаптацію учасників ринку до цих змін. Певний настрій дискусії створював вибір експертів від Ради Європи: попри те, що реформатори від України для підтримки своїх пропозицій час від часу апелювали до досвіду Польщі, Рада Європи вирішила, що значно кориснішим для нас буде досвід Македонії та Словенії - країн із невеликими ринками, які у своїй нещодавній історії пережили війну.

Учасники круглого столу були одностайні в тому, що одним із найбільш дієвих і реалістичних факторів впливу на розвиток вітчизняних продакшнів було би повернення ПДВ на виробництво фільмів і серіалів. «Це відшкодування 20% має стосуватися і українського, і європейського виробництва. Тому що ми маємо вчитися, як виробляти з поляками, з іншими зацікавленими сторонами», - підкреслив Олександр Ткаченко, генеральний директор «1+1 медіа». Він нагадав, що на сьогоднішній момент його група зняла з ефіру і вийшла з переговорів стосовно більше ніж 1200 годин російських серіалів. Натомість «1+1 медіа» вже запустила у виробництво два серіали - «Гвардію» для «2+2» і «Останній москаль» для «1+1» - і найближчим часом має намір зняти ще близько десяти серіалів. «Мова про принципову зміну підходу. Раніше ми імпортували продукцію у твердій валюті, а тепер виробляємо у гривні. Більше того, це зовсім інше - витрачати на власних акторів і виробників. І якщо мислити стратегічно, це вигідно. Тому що ми відмовляємося від подальшої інфляції стосовно імпорту і, так би мовити, ажіотажу стосовно купівлі російської продукції. Ми зосереджуємося на тому, щоби виробляти своє», - пояснив пан Ткаченко.

Заступник голови правління ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» Анатолій Максимчук зазначив, що його телеканал минулого року також розпочав випуск власного серіалу - ситкому «Коли ми вдома». Також він поділився досвідом спілкування з Мінфіном стосовно можливих пільг для телевиробників. «Простий приклад: ми запрошуємо для зйомок акторів і на час знімального процесу орендуємо їм готель, оплачуємо харчування тощо. Відповідно до чинного Податкового кодексу, ми мусимо на ці оплати нарахувати податок із доходів фізичних осіб. Це лише одна проблема, але таких дрібниць дуже багато. Минулого року ми з Григорієм Шверком (заступником голови Нацради. - «Телекритика») пройшли великий шлях. Ми відпрацювали багато нормативних актів і підготували легкі, нескладні зміни, але, на жаль, держава нас не почула. Це при тому, що ми зверталися не тільки через Нацраду, але і через Кабмін і АП», - розказав він. І додав: «Зараз у вітчизняній культурній сфері дуже популярною є практика заборон. На нашу думку, паралельно із заборонами на рівні держави, експертів, учасників ринку мають продукуватися певні смисли, які будуть доноситися до наших глядачів. Я не кажу лише про патріотичні смисли, а про ті, які можуть справді об'єднати країну».

StarLightMedia під час круглого столу в деяких питаннях виступала «єдиним фронтом» із Film.ua та Star Media. Вони наголошували, що з фінансових міркувань виробники потребують міжнародної співпраці, зокрема з Росією. А Star Media підготувала цілу низку пропозицій щодо фінансових пільг продакшнам. Окрім уже названих, ідеться про збір на розвиток кінематографії з доходу від реклами, одночасно звільненого від податку на прибуток, повернення частини витрат іноземним інвесторам із державного бюджету тощо. Свої пропозиції, як і решта учасників, компанія передала організаторам круглого столу.

Водночас на бурхливий спротив наразилася пропозиція голови Комітету економістів України Андрія Новака замінити відшкодування ПДВ на стимулювання спонсорів інвестувати у виробництво кіно- та телепродукту: включати ці кошти у витратну частину, гарантувати певний відсоток від суми інвестицій у вигляді рекламного часу на телеканалі, надавати широкі можливості для продакт-плейсменту. «Всі, хто дотичний до нашого телевізійного простору, прізвища телеспонсорів знають дуже добре: їх шість, і вони спонсорують усі наші телерадіоорганізації. Це я до того, що привести спонсора до нашого телерадіопростору - це не дуже просте завдання», - пожартував Григорій Шверк, заступник голови Нацради.

Декілька важливих питань учасники дискусії зачепили, проте дійшли висновку, що для їх обговорення потрібно виділити окремий час. Мова про критерії визначення національного відеопродукту, захист авторських прав та антипіратські заходи в інтернеті.

На думку багатьох учасників, найпростішою ознакою українського походження фільму могла би стати українська мова. Проте не менше голосів прозвучало на користь того, що обмежувати мову відеопродукту не потрібно. «Більшість європейських країн є неуспішними в експорті кіно. Причина - мова. Я застерігаю вас не накладати обмежень щодо мови. Краще запровадити стимули знімати українською», - висловила свою думку Саллі Броутон-Мікова, дослідниця, директорка проекту з медіаполітики в Лондонській школі економіки, викладачка Школи журналістики і громадських зв'язків у Скоп'є.

Стосовно захисту авторських прав деякі представники продюсерського сегменту ринку запропонували покласти функцію контролю в цьому питанні на Нацраду, від чого тут же відхрестилися її члени. Їх настроям була суголосна думка голови Держкіно Пилипа Іллєнка: «Зараз Держкіно при видачі прокатного посвідчення перевіряє наявність авторських прав. Хоча це взагалі не є метою даної процедури. На нас покладено функцію, яка не є притаманною нам і щодо якої ми не маємо реальних можливостей контролювати правдивість інформації, яка нам надається. А потім це державне посвідчення використовують у суді для доведення наявності авторських прав».

Риску під дискусією про те, хто має контролювати дотримання авторських прав на аудіовізуальну продукцію, підвела Саллі Броутон-Мікова: «На ринку Великої Британії захистом авторського права переважно займаються його власники. Але це ринок, де правовласники дуже опікуються цим питанням. У мене є приклад Македонії, де правовласники ним не опікуються і їхні права постійно порушуються. Так відбувається через те, що вони розуміють, що зароблять менше, ніж заплатять адвокату (в разі судового позову на захист своїх прав. - «Телекритика»)».

Галина Петренко, «Телекритика», 25 лютого 2015 року

Читайте також:
«Відбувся круглий стіл "Підтримка вітчизняного виробництва аудіовізуальної та кінопродукції"»
«Досвід Словенії: жорсткіші квоти помітно ускладнюють міжнародну співпрацю»
«Квоти на телебаченні: кількість не дорівнює якості»
 

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

Будинок кіно НСКУ. Оренда Червоного залу. Червоний зал - 670 місць генеральний менеджер Олена Лебедь 067 329 08 05

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ