f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Відбувся круглий стіл «Підтримка вітчизняного виробництва аудіовізуальної та кінопродукції»

19.02.2015

17 лютого у приміщенні Укрінформу відбувся круглий стіл «Підтримка вітчизняного виробництва аудіовізуальної та кінопродукції: кращі європейські практики та шляхи розвитку в Україні». 

Захід було організовано Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та спільною програмою Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».

У круглому столі взяли участь віце-прем'єр-міністр - міністр культури України В'ячеслав Кириленко, голова комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький, голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія, керівник спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» Роман Шлапак, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко, голова Комітету економістів України Андрій Новак, голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач, експерти Ради Європи Саллі Браутон-Мікова (Великобританія) та Наталя Горчак (Словенії), керівники провідних телекомпаній, кінорежисери, громадські діячі. 

Модератором круглого столу був Андрій Куликов - медіа експерт і журналіст.

У своєму виступі В'ячеслав Кириленко підкреслив, що уряд має намір розпочати реформи на підтримку вітчизняного кіно і телепродукту. Зокрема, застосовувати різноманітні фінансові стимули, такий механізм, як спеціальний збір, повідомляє Укрінформ.

«В уряді, поки що неофіційно, обговорюється закон про спеціальний збір на підтримку українського кіно. Цей законопроект буде обговорюватись з телевізійниками, кінодистриб'юторами та провайдерами інтернет-послуг та кабельних мереж. Якщо буде згода по об'єктах оподаткування, по ставці і механізму прозорого розподілу отримання додаткових коштів, ми будемо запроваджувати цю реформу», - зазначив В'ячеслав Кириленко.

Він додав, що українські телеканали вже значною мірою відреагували на запит суспільства і відвертої пропаганди Росії, яка розпочала агресію проти України, на них немає - бодай у вигляді мілітаризованих, агресивних російських телесеріалів. Вони поступово знімаються з ефіру і практично відсутні. 

«Разом з тим ми маємо великий виклик, який полягає в тому, що ми повинні наповнити наші теле- і радіоефіри якісним українським продуктом різного характеру: телесеріальним, музичним, який презентує нашу історію, документалістику, програмами якісного змісту, які показують місце нашої країни у світі», - наголосив віце-прем'єр, нагадавши при цьому, що парламент ухвалив закон, яким заборонено російські мілітарні серіали, зняті після 1991 року, і всі серіали російські від 1 січня 2014-го. 

«Це означає, що велика прогалина, яка у випадку підписання Президентом закону може утворитися на телесеріальному ринку, буде заповнюватися. Безумовно, вирішальний внесок тут може і має бути телеканалів, але уряд зі свого боку докладе всіх зусиль для того, щоб організувати якомога комфортнішу співпрацю із тими телеканалами, які візьмуть на себе відповідальність змінювати сітку  мовлення у бік наближення до наших українських реалій і пропагування наших здобутків і нашої боротьби», - підкреслив В'ячеслав Кириленко

Голова Спілки Сергій Тримбач на початку свого виступу запустив на екрані трейлер нового українського кіно, показавши серед іншого кадри зі стрічок «Параджанов», «Поводир», «Істальгія», «Україно, гудбай». Це було зроблено для того, щоб продемонструвати журналістам, що українське кіно є. Адже вони нерідко зазначають, що у суспільстві мало хто його знає, мало хто нові українські фільми бачив.

Чому так відбувається – зрозуміло. В кінотеатри ходить невеликий відсоток населення, переважно молодь віком від 15 до 25 років. Середнє та старше покоління майже в кінотеатри не ходить. Іноді тому, що просто цих кінотеатрів немає в населених пунктах. Тому поруч із продовженням практики насичення кінопростору повнометражними ігровими фільмами для кінопрокату, безумовно, якщо ми хочемо зробити відчутним для масової аудиторії українське кіно, потрібно виробляти українські телесеріали, зазначив пан Тримбач.

«На це чуємо відповідь – є і той серіал, і другий, і третій. Але запитайте, чи хтось ідентифікує їх як українські? Ні. У більшості випадків вони робилися за російські гроші, а в кадрі стиралися усі топографічні українські ознаки. Тому ніхто в Україні практично не ідентифікує українськими навіть ті серіали, які знімалися за українські кошти. Все одно орієнтація буде на ринок Росії. Ми якось соромилися і соромимося самих себе», – сказав він.

Далі Сергій Тримбач розповів про напрямки співпраці Спілки із Національною радою із питань телебачення і радіомовлення. Спілка давно ініціювала зустріч і обговорення разом із членами Нацради. Першорядний інтерес – можливості Нацради з питань контролю аудіопростору взагалі. Наприклад, ще в 2006 році між телекомпаніями і Нацрадою був підписаний Меморандум про віднесення фільмів, знятих на території колишнього СРСР, до національного продукту. Тобто стрічка студії «Мосфільм» 1975 року випуску відповідно до нього кваліфікується як національний продукт, і тим самим її трансляція дозволяє телеканалам виконувати квоту на демонстрацію вітчизняного кіно. Зрозуміло, що навряд чи цей Меморандум мав би бути чинним нині, але...

Голова Спілки закликав забезпечити державне фінансування створення вітчизняних серіалів. «Потрібна стаття в Державному бюджеті «Створення та поширення українських телесеріалів». Непросте з економічної точки зору питання, але воно потребує вирішення. І є потреба у створенні координуючого органу, який би розробив тематичний план, програму, уклав договори зі студіями тощо».

Ще одне важливе питання – про створення єдиного реєстру українських фільмів. «Саме відсутність такого реєстру є суттєвою перешкодою на шляху українських фільмів до масового кіно- та телеглядача. Потрібен єдиний загальнонаціональний інформаційний ресурс, що мав би надавати найповніші відомості щодо фільмів вітчизняного виробництва з усіма атрибутами», – наголосив Сергій Тримбач. Маємо ситуацію, коли телеканали доволі часто не підозрюють про існування величезної кількість якісних вітчизняних фільмів. «Парадокс, але російське телебачення частіше показує українські фільми. Навіть зараз. Звичайно, в основному це стрічки радянського періоду. Але українські канали проходять повз них. Один приклад: блискучий фільм Костянтина Єршова «Грачі». Хто показує його в Україні? Майже ніхто».

Щоб змінити ситуацію члени Спілки намагаються розповідати про українське кіно також і на телебаченні. Переважно на каналі «Культура», у якого рейтинг дуже малий. «Коли спілкуємося з телеканалами, відчуття, що перед нами – стіна, – зазначив Сергій Тримбач. – Але зараз наша установка у тому, щоб дійсно підвищувати активність, поширювати інформацію».

Важливим для виживання та розвитку вітчизняного кіно є врегулювання питання авторського права:

1. Неодмінно слід включити закон «Про авторське право і суміжні права» до переліку законів, обов’язкових для дотримання телекомпаніями, і зобов’язати Нацраду стежити за його дотриманням. Тому що зараз Нацрада не має таких повноважень.

2. Слід додати до повноважень Нацради контроль за наданням точного переліку використаних об’єктів авторського права, як це передбачено пунктом 4 статті 47 відповідного закону.

3. Включити наявність договору з Організацією колективного управління авторськими правами на виплату авторської винагороди на користь авторів до переліку обов’язкових документів, які додаються до заяви на видачу (подовження) ліцензії на мовлення.

4. Додати до повноважень Нацради право призупиняти дію ліцензії у випадку, коли користувач не укладає таку угоду, або не сплачує винагороду, передбачену законодавством.

Голова Спілки наголосив на необхідності наявності чітких правил у аудіовізуальній сфері та їх дотримання: «Мені у виступі експерта Ради Європи Наталі Горчак найбільше сподобався, як і багатьом, саме оцей нюанс: жорсткі правила і жорсткі штрафи, чого у нас нажаль немає. У нас люди виходять на футбольне поле, і хто грає в баскетбол, хто в регбі, хто взагалі бігає просто так. Ніяких правил не існує. І ніхто за це не свистить. Судді в полі або немає взагалі, або в нього немає суддівського свистка. І це одна із причин численних бід, які ми маємо».

Микола Княжицький у своєму виступі повідомив про підготовку законопроекту, що передбачає введення плати за прокат іноземних фільмів і спрямування зібраних коштів на підтримку українського кіновиробництва, повідомляє «Українська правда».

За його словами, планується стягувати плату з кінопровайдерів, кінодистриб'юторів і телевізійних компаній за кожну хвилину прокату іноземного фільму. Розмір такої плати буде варіюватися в залежності від країни-виробника фільму. Зокрема, за словами Миколи Княжицького, за кінопродукцію російського виробництва плата буде однією з найвищих.

Микола Княжицький пояснив, що у перші роки після запровадження збору на розвиток вітчизняної кінематографії отриманих коштів не вистачатиме для повноцінної підтримки українського кіно. Отже, слід передбачити додаткові джерела його фінансування. Зокрема, спрямувати у національну кіногалузь частину доходів від державних лотерей.

Під час круглого столу відбулася презентація серіалу «Гвардія», повідомляє Укрінформ. Прем'єра телесеріалу, знятого за реаліями подій в Україні, відбудеться вже у березні цього року.

«Ми зробили 4-серійний фільм за підтримки телеканалу «2+2». Це історія про патріотів, про людей, які пройшли Майдан і потім за покликом серця пішли до Національної гвардії, щоб захищати батьківщину. Цей фільм буде на телеканалі «2+2» наприкінці березня. Зараз він у постпродакшені», - розповів режисер Олексій Шапарєв.

Серіал було знято дуже швидко, оскільки були стислі строки, - фактично за грудень 2014 року. У фільмі задіяні Олексій Горбунов, Ахтем Сейтаблаєв, Дмитро Тубольцев, Вікторія Токманенко, Анна Топчій. «Коли Горбунову запропонували роль у «Гвардії», він одразу погодився. Чудовий актор, дуже працьовитий. Він дуже багато дав серіалу», - зазначив режисер.

За його словами, фільм об'єктивний: «Там немає ура-патріотизму і немає думки, що росіяни однозначно погані. Там усе, як у житті. І герої розмовляють різними мовами - і російською, й українською, і польською, і грузинською». 

А щодо сепаратистів, то, каже режисер, «з ними було найпростіше, тому що дебілів легше за все показати». 

Олексій Шапарєв підкреслив, що в Україні є добра технічна база, є потенціал, є дуже професійні українські актори, які можуть працювати над таким продуктом. «І ми можемо робити дуже якісні, не згірш, ніж у Європі чи США, наші серіали», - сказав він.

«Гвардія» демонструватиметься не лише на каналі «2+2», але й на інших телеканалах, додав режисер. Стрічкою зацікавились і за кордоном, зокрема у Польщі.

Відео круглого столу

Укрінформ, «Українська правда» і власна інформація НСКУ