f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Вітчизняні кінофестивалі – з підтримкою і без...

13.04.2015

10 квітня 2015 року директор Одеського МКФ Юлія Синькевич оприлюднила перелік заходів у галузі кінематографії, фінансово підтримати які заплановано з бюджету Державного агентства України з питань кіно. Таку інформацію Одеському МКФ було надано у відповідь на його офіційний запит.

«Перелік міжнародних та вітчизняних кінофестивалів, кіноринків тощо та проведення днів українського кіно за кордоном та в Україні на 2015 рік, підтримка яким надається Державним агентством України з питань кіно з бюджету за програмою “Здійснення концертно-мистецьких та культурологічних заходів у сфері кінематографії...”» було затверджено наказом Держкіно від 31 січня 2015 року №8 та погоджено першим заступником міністра культури Ігорем Ліховим.

На той час Держкіно було заплановано підтримати такі заходи (збережено формулювання документу; у дужках подано інформацію про строк, місце проведення та організаторів заходів):

  • Дні українського кіно за кордоном (Австрія, Ізраїль, Індія, Італія, Вірменія, Німеччина, Грузія, Польща, Франція, Словенія, Велика Британія, Болгарія, Норвегія, Румунія, Угорщина, Естонія тощо) та інші заходи за кордоном та в України за участі офіційних делегацій на державному рівні, присвячені ювілейним датам (протягом року, Держкіно) – 150 тис. гривень;
  • 65-й Берлінський кінофестиваль (лютий, Німеччина, Держкіно) – 100 тис. гривень;
  • 68-й Канський кінофестиваль (травень, Франція, Держкіно) – 200 тис. гривень;
  • ХІІ Міжнародний фестиваль «Дні документального кіно про права людини» (березень, м. Київ, ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв») – 50 тис. гривень;
  • Фестиваль «Чілдрен кінофест» (травень-червень, м. Київ, ТОВ «Артхаус трафік») – 50 тис. гривень;
  • Фестиваль німого кіно та сучасної музики «Німі ночі» (червень, м. Одеса, Благодійний фонд імені Івана та Юрія Липів) – 50 тис. гривень;
  • Кінофестиваль «Відкрита ніч дубль 18» (30 червня, м. Київ, ГО «Нарешті» та кінофестиваль «Відкрита ніч») – 100 тис. гривень;
  • Трускавецький міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат» (листопад, м. Трускавець, Держкіно разом з організацією кінофестивалю) – 50 тис. гривень;
  • ХХІ Міжнародний фестиваль анімаційних фільмів «Крок» (вересень, Держкіно, НСКУ) – 50 тис. гривень;
  • Київський Міжнародний кінофестиваль «Молодість» (24 жовтня – 1 листопада, м. Київ, Дирекція КМК «Молодість») – 302,2 тис. гривень.

Всього документом передбачено підтримку заходів на суму 1 млн. 102,2 тис. гривень. Натомість, у бюджеті Держкіно 2015 року за відповідною програмою саме на здійснення концертно-мистецьких і культурологічних заходів у сфері кінематографії заплановано близько 2 млн. 600 тис. гривень.

Водночас, заплановане – не означає втілене. Про це можуть багато що розповісти кінематографісти, які й досі очікують на виплати Держкіно за вже виконану роботу з виробництва фільмів. Зрештою, на культурно-мистецькі заходи у галузі кіно минулого року в бюджет Держкіно після його секвестру було закладено 2 млн. 274,6 тис. гривень, а фактично за підсумками 2014 року профінансували заходів лише на 599,2 тис. гривень, тобто на 26% від плану.

Передчуттям чергового невиконання бюджету вже сьогодні живе Міністерство культури. Зокрема, 31 березня на прес-конференції, присвяченій Тижню українського кіно в Парижі, заступник міністра Ростислав Карандєєв, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, повідомив, що Міністерство культури шукатиме джерела фінансування для проведення цьогорічного МКФ «Молодість».

«Наразі ми готові казати про різноманітну, широку організаційно-методичну та інформаційну підтримку. І будемо шукати джерела державної підтримки, а також ті форми державної непрямої підтримки, які дозволять проведення на високому рівні фестивалю «Молодість» за рахунок позабюджетних коштів», – зазначив Ростислав Карандєєв.

Він додав, що перспективи фінансування МКФ «Молодість» «досі не зрозумілі» Міністерству, передає Укрінформ. А також нагадав, що бюджетом на підтримку кінематографа цьогоріч передбачено 60 млн. гривень (сукупний бюджет Держкіно за всіма програмами становить близько 75,7 млн. гривень – НСКУ).

«Цієї суми навіть не вистачить для того, щоб продовжити, навіть не завершити, зйомки тих фільмів, які розпочато за підтримки держави минулими роками. Для кінематографа це дуже мало. Ми стоїмо зараз або перед визнанням того, що держава фактично втратила свої інструменти щодо підтримки кінематографа і впливу на нього, або ж мусимо шукати якісь інші джерела», – вважає заступник міністра.

А втім, МКФ «Молодість» хоча б може сподіватися на фінансову підтримку Держкіно, будучи внесеним у затверджений перелік заходів, що мають таку підтримку отримати. Натомість, низка кінофестивалів, що є помітними подіями вітчизняного мистецького життя, на сьогодні обійдені увагою відомства.

«Другий рік поспіль найбільший в Україні міжнародний кінофестиваль, який, серед іншого, з 2010 року привертає інтернаціональну спільноту кінопрофесіоналів, пресу та інвесторів для підтримки національного кіно, лишається без фінансування з боку профільної державної структури», – написала Юлія Синькевич у статті «Держкіно: 200 днів толоки без користі».

«Підстави для відмови заслуговують на згадку. Причина номер один: скорочення дотацій на культуру. При тому у звіті за перші 100 днів своєї роботи міністр культури В’ячеслав Кириленко з гордістю повідомив про збільшення витрат на культуру в 2015 році до 2,3 млрд. гривень. Другою причиною стало посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 року №65 («Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» – НСКУ), в якій вказано про заборону фінансування заходів, присвячених відзначенню пам’ятних дат, ювілеїв тощо. Очевидно, Державне агентство України з питань кіно не зовсім уявляє собі, що саме відбувається на кінофестивалях за межами вечірніх фуршетів для гостей, які дійсно можна сплутати з ювілеями поважних діячів кіно», – зазначила директор ОМКФ.

Одеському МКФ було офіційно відмовлено у фінансуванні. Натомість, молодому Фестивалю кіно та урбаністики «86», що на ці травневі свята вдруге відбудеться у Славутичі, на їхню заявку Держкіно взагалі не надало жодної відповіді, розповів один з організаторів фестивалю Ілля Гладштейн. Так само без відповіді, за словами директора формації Wiz-Art Ольги Райтер, було залишено заявку Львівського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів Wiz-Art, що відбудеться з 21 по 24 травня. (Нагадаємо, Держкіно приймало заявки на проведення кінематографічних заходів, які претендуватимуть на державну підтримку у 2015 році, від 4 до 26 грудня 2014 року).

Зважаючи на наявність уже запланованих для підтримки протягом року заходів, мотиви відмови Одеському МКФ, озвучені Держкіно (у переказі Юлії Синькевич), виглядають не зовсім переконливо. Адже постанова Кабінету Міністрів «Про економію бюджетних коштів...» в частині заборони відзначення ювілейних дат, до якої апелює Держкіно, не завадила відомству внести до першого пункту свого «Переліку» заходи, «присвячені ювілейним датам». Так само ненадійним постає аргумент про загальне скорочення фінансування культури – його заперечує сам факт існування спеціальної бюджетної програми на підтримку концертно-мистецьких та культурологічних заходів у галузі кінематографії, що передбачає виділення певних коштів.

Обтічні посилання на економічну скруту та нормативні обмеження, будучи єдиними публічними визначниками ситуації, пов’язаної з розподілом серед багатьох спраглих невеликих бюджетних коштів, провокують підозру. Адже критерії, за якими Держкіно спершу відбирає певні кінофестивалі (якщо вже говорити про них) до Переліку заходів, а потім визначає обсяги їхньої фінансової підтримки, «стороннім» – власне, суспільству – незрозумілі, не явлені. Чому, наприклад, кінофестиваль Docudays UA, що протягом тижня на трьох столичних майданчиках організовував безкоштовні покази неігрового кіно, може розраховувати на 50 тис. гривень бюджетної підтримки, а кінофестиваль «Відкрита ніч – Дубль 18», що на момент укладання Переліку заходів мав відбуватися лише один день (тобто, одну ніч), – на 100 тис. гривень? З усіх вітчизняних фестивалів більшу суму було обіцяно лише МКФ «Молодість». Але, знову ж таки, чому?

На жаль, мовчання Держкіно автоматично викликає до життя найзвичніше витлумачення мотивів негласних державницьких рішень, виховане багаторічною адміністративною інерцією влади та політичною спекулятивною риторикою опозиції. Непрозорий розподіл коштів державного бюджету підживлюють, зазвичай, неправедні мотиви та особисті інтереси, корупція та волюнтаризм – така заяложена думка, здавна утовкмачена у колективну свідомість, і зараз утішно лягає на спраглий корупційних скандалів післяреволюційний грунт. І не важливо, що пояснює вона хіба що події «альтернативної» вигаданої реальності, незмірно далекі правди вітчизняної галузі кіно. Головне, що вона бодай щось і бодай якось пояснює – на відміну від офіційного мовчання. (До речі, чинне керівництво Міністерства культури і собі використовує примітивні формули міфологізації дійсності, бездоказово звинувачуючи «попередників» у тому, що вони «крали» бюджети кіно, аби аргументувати свою неможливість вже сьогодні достойно підтримувати кінематограф і своє небажання боротися за таку підтримку – і то у новій суспільно-політичній ситуації, коли, здавалося б, не крадуть).

Зокрема, неприємним потенціалом скандальності – у тому числі внаслідок замовчування укладеного Переліку підтримуваних з бюджету концертно-мистецьких та культурологічних заходів у галузі кіно – «струменіє» факт відбору для фінансування чергового, 18-го за ліком, фестивалю «Відкрита ніч». Адже Михайло Іллєнко є засновником, багаторічним президентом і арт-директором «Відкритої ночі», а його племінник, чинний голова Держкіно Пилип Іллєнко минулого року був головним продюсером 17-го видання фестивалю. Чи лишалася б досі «Відкрита ніч» в Переліку заходів – і то з вигідним (на фоні запланованого іншим) фінансуванням – якби документ був оприлюднений в момент укладання та винесений на громадське обговорення? Адже якщо держава декларує прагнення ощадливо витрачати бюджетні кошти, чи має вона підтримувати фестиваль, який аж так затісно – родинно та історично – пов’язаний із керівником відомства, що приймає рішення про його підтримку?

Нагадаємо, схожа суперечлива ситуація виникла і після Сьомого пітчингу Держкіно, коли за результатами голосування у другому турі найвищі бали у категорії неігрових фільмів отримав проект «Доповідна Апостолові Петру або парадигма Юрія Іллєнка» продакшн-компанії «Іллєнко Фільм», обійшовши документальні проекти-суперники, що вигідно вирізнялися актуальністю, будучи присвячені подіям на Сході України. Тоді компанія «Іллєнко Фільм» оперативно звернулася до Держкіно з проханням не включати «Доповідну...» у Програму виробництва та розповсюдження національних фільмів на 2015-2016 роки. І таке рішення – вийти з черги претендентів на державне фінансування – було сприйнято громадськістю позитивно. З огляду на наявність потужної «родинної компоненти», яка деформувала ситуацію державно-приватної взаємодії, що мусила б явити зразкову безособову об’єктивність.

Важливо зазначити, що в обох наведених випадках підозри на адресу Пилипа Іллєнка, що можуть раптом виникнути, є просто невротичними підозрами. Вони не містять під собою фактографічної «тверді» доведених зловживань. Включення у відомчі програми-переліки проектів компаній, що мають з головою Держкіно спільну історію, багато в чому є неспеціальним наслідком роботи в рамках об’єктивно невеликого професійного кінематографічного середовища України, де всі співпрацюють з усіма, а нерідко мають також і родинні зв’язки. А втім, усвідомлення того, що таку співпрацю доведеться призупинити на період роботи головою Держкіно – особливо співпрацю, в яку залучено не колег, а родичів, – мало спадати Пилипу Іллєнку на думку, коли його призначали на посаду.

За великим рахунком, унеможливити професійні контакти посадовця (як посадовця) з його кінематографічною родиною (у вузькому значенні того слова) – особливо такі, що передбачають виділення коштів з державного бюджету, – мали б спеціальні урядові правила. Але якщо їх нема і таку співпрацю формально не заборонено, здійснювати її слід максимально публічно. Відкритість – найкраща зброя від спекуляцій і закидів у неправедності. Так само як роз’яснення логіки прийняття рішень і внутрішньої, адміністративної механіки тих процедур, які застосовуються для визначення об’єктів бюджетної підтримки. В умовах збідненого державного фінансування вітчизняної кінематографії, що збільшує вимоги до ефективності використання обмеженого грошового ресурсу, – це чи не найважливіше.

Сергій Васильєв

21 січня, понеділок, Синій зал Актриса НАТАЛІ ВУД/НАТАЛІЯ ЗАХАРЕНКО (1938-1981) Художній фільм «ВІДТЕПЕР І НАВІКИ ВІЧНІ», ІІ серія

22 січня, вівторок, Синій зал ЦИКЛ ВЕЧОРІВ «КІНО ПРО КІНО» Фільми про С. Параджанова: «Ніч в музеї Сергія Параджанова»

23 січня, середа, Синій зал КІНОШНІ БУВАЛЬЩИНИ До річниці створення студії «Київнаукфільм»