«Життя мертве»
27.05.2017
Український режисер Сергій Лозниця представив на Каннському фестивалі фільм «Лагідна».
Катерина Сліпченко, Zaxid.net
Український режисер Сергій Лозниця представив на Каннському кінофестивалі свій новий фільм «Лагідна», який бере участь в основній конкурсній програмі. Попри те, що назва збігається із назвою оповідання Достоєвського, картина аж ніяк не є його екранізацію. Сюжет та діалоги повністю оригінальні. Оповідання стало лише поштовхом режисерських фантазій на теми занурення у «мертве життя» російської глибинки.
Щоправда, видатний документаліст Сергій Лозниця наполягає, що його фільм не такі вже і фантазії: у цій художній стрічці є чимало сюжетів з реального життя. «Багато що доводилося чути, деякі ситуації траплялося переживати, багато що можна вгадати, побачити щось, що нагадає про сьогодення. Одну з історій я особисто почув у 1984 році в автобусі в Яхромі та буквально відтворив це», – розповів режисер.
Дія картини розгортається в сучасній російській провінції. Головна героїня «Лагідної» (Василина Маковцева) намагається передати чоловікові у в’язницю посилку. Коли вона повертається, жінка вирушає на пошуки чоловіка. Вона стикається з самоуправством поліції та тюремного керівництва, її принижують та лякають, також їй доведеться зітнутись із реаліями напівкримінального життя у містечку, де виправна колонія є, за висловом місцевих жителів, «єдиним містоутворюючим підприємством».
Героїня змушена пройти усі кола пекла та зустрітись із великою кількістю персонажів-монстрів, персонажів-знаків, які, утім, зовсім позбавлені схематичності. Безрадісна монохромна картинка тим не менше досконало знята та розіграна. Сергій Лозниця, як і у своїй першій ігровій картині «Щастя моє» (до речі, фільм був першим, який представляв Україну в основному конкурсі) продовжує досліджувати, за його словами, життя російської глибинки.
За словами автора картини, він «поставив собі за мету дослідити міфологію російського (екс-радянського) суспільства, культурний контекст і менталітет людей, що населяють цю сюрреалістичну країну».
«Я б не міг зняти цей фільм в Україні, наприклад, тому що там просто немає українського кримінального шансону», – зауважив він. Тим не менше Україна присутня у фільмі постійним неназваним бекграундом: мати їде за тілом сина, сподіваючись на гроші, які мають заплатити за його загибель, зекам обіцяють амністію за участь у війні, герой розповідає про пересувні крематорії на лінії фронту тощо...
Також, відзначив Сергій Лозниця, у фільмі він хотів висвітлити «прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями людей та станом держави, в якій вони проживають». «Кожен з нас несе відповідальність за те, що відбувається», – вважає він.
Надзвичайно сильний фільм є плодом спільної роботи Німеччини, Латвії, Литви, Нідерландів, України та Франції. Українську сторону у копродукції стрічки представляє кінокомпанія Solar Media Entertainment, продюсер Сергій Лавренюк.
Чи отримає «Лагідна» нагороди Канн стане відомо зовсім скоро: 28 травня 2017-го журі на чолі з іспанцем Педро Альмодоваром оголосить свій вердикт.
Катерина Сліпченко, Zaxid.net, 26 травня 2017 року