«Меланчине весілля» у Будинку кіно
07.05.2015
7 травня 2015 року кінорежисер, кінооператор, педагог Олександр Коваль відзначає своє 70-річчя. Правління НСКУ сердечно вітає Олександра Коваля із ювілеєм.
На творчому вечорі митця у Синій залі Будинку кіно буде показано документальний фільм «Меланчине весілля» («Укркінохроніка», 1978) про жительку с.Чапаївка Золотоніського району Черкаської області М.А.Кутир, у житті якої відобразилася доля покоління свідків Другої світової війни.
Стрічку відзначено Дипломом і призом X Республіканського кінофестивалю «Молодість» (Київ), Дипломом і призом «Срібний голуб» Ляйпцизького МКФ документальних короткометражних фільмів у 1979 р., Головним призом і дипломом журі за плідний авторський пошук V Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані» (Ворошиловград) у 1980 р.
Початок о 18 годині.
Олександр Коваль – народний артист України, професор, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка та Державної премії України ім. Олександра Довженка, член-кореспондент Національної академії мистецтв України. Майстер документалістики, творчий шлях якого нерозривно пов’язано зі студією «Укркінохроніка». Автор майже 90 картин, значну частину яких відзначено нагородами міжнародних і вітчизняних кінофестивалів.
«Дотримання невимушеності в усьому – одна з яскравих рис вдачі Олександра Коваля. Він – природжений оповідач. Його пам’ять зберігає безліч історій, що їх Олександр Іванович може розповідати годинами, жартома називаючи свої оповіді «побрехеньками». Насправді ж його байки сюжетні, цікаві, сповнені документальних деталей й неповторної авторської інтонації. Такі ж якості несуть і фільми майстра.
Принагідно пригадаємо один з найвідоміших фільмів Олександра Коваля «Меланчине весілля» (1978), що починається сценою: старий фотограф вчить юнака азам професії, постійно наказуючи тому стежити, аби тінь від його голови не потрапляла в кадр. Видається, ця мудра порада позначилась на творчому почерку самого оператора й режисера Олександра Коваля — він виразно наповнює твори особистим світовідчуттям, проте «тінь» автора практично ніколи не домінує над документальним матеріалом картини, не заважає її "легкому диханню"». обзор букмекерские конторы Украины
Ірина Зубавіна «Кінематограф незалежної України:
тенденції, фільми, постаті»