КРАДІЖКА НА ВІЙНІ - ЛИХЕ ВІЩУВАННЯ
18.08.2023
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
Щоденниковий запис Олександра Довженка, 10 липня 1942 року. Пригадує, акалемік Микола Крилов був страшенно збентежений: у нього вкрали парасольку. У перший день війни, в академічній їдальні. Висновок вченого: суспільство, в якому крадуть під час війни, не може перемогти, не може. І Довженко погоджується: той вчинок виглядає як кісточка, по якій можна відтворити "кістяк звіра".
Питання: а коли крадуть не парасолі, а мільйони і мільйони гривень і доларів, під час війни?! Як от се нині відбувається... Кістяк якого звіра прозирає крізь оті крадіжки? І головне: як перемогти того звіра, небезпечність якого для нас ніяк не менша від ворога, що шпурляє в нас ракети і бомби і прагне понищити Україну і українців? Олександр Довженко:
Якось у минулому році восени в Уфі, забіг до мене схвильований академік Крилов М.М.
– Александр Петрович!..
– Що з вами?
– Ми програли війну? Боже мій…
– То есть?
– Війна програна…
– Чому?
– Зонтик у меня украли. В академической столовке. В первый же день. Александр Петрович, голубчик мой, общество в котором во время начала войны могут быть подобные явления, не может победить… Не может!.. Да не смійтесь, пожалуйста!
Довго утішав я наївного академіка. Довго розповідав знайомим про це, як веселий черговий анекдот про дивака-академіка.
Тільки зараз я думаю, що він був тим зоологом , що по манюсінькій кісточці бездоганно вгадав увесь кістяк звіра.
10–VII 1942
Фото ВВС, Україна, 2022 рік.