ВАЛЕНТИНА СЛОБОДЯН. НА ПРОЩАННЯ...
26.03.2023
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
Пішла з життя кінознавець, педагог ВАЛЕНТИНА СЛОБОДЯН (16 жовтня 1937, Київ -25 березня 2023, Львівщина). Належала до тієї кінознавчої когорти, яка прийшла у цю доволі упосліджену в Україні (невсипущий ідеологічний контроль!) професію в середині 1960-х. Тривалий час її доля була пов’язана з відділом кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології імені Максима Рильського НАН України. Цікаво, що первісний вибір професії не мав жодного стосунку до мистецтва, Валентина закінчила Інститут водного господарства і навіть трохи попрацювала інженером за отриманим фахом. Та любов до кіно перемогла все…
Захистила кандидатську дисертацію за темою «Становлення акторського мистецтва в українському радянському кіномистецтві». Цій справді важливій темі, акторства, не зраджувала все життя. Тут був особистісний мотив - сама Валентина Романівна якийсь час мріяла про акторське покликання… То ж і не дивно, що підсумком цієї любові, цього захоплення стали кілька книг і десятки статей.
У 1977-му Валентина Слободян приходить працювати на кінофакультет Інституту театрального мистецтв імені І.Карпенка-Карого, де й пропрацювала, на кафедрі кінознавства (доцентом, професором), майже 45 років! Читала різні курси, та насамперед історію українського кіно. Десятки, сотні учнів, в чиїй пам’яті назавжди лишиться образ Валентини Романівни.
А ще пам’ятитемо її як активнУ спілчанку, члена Спілки кінематографістів, добру, чуйну, життєрадісну людину. З гумором і жіночим артистизмом - те, чого нам не вистачатиме.
Найщиріші співчуття рідним і близьким, колегам. Спочивайте, Валентино Романівно, у садах Небесних, кланяйтесь усім нашим!