У ПОЕТА НЕМАЄ МЕРТВИХ І МЕРТВОГО. ЯК У БОГА…
22.03.2023
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
21 березня - Всесвітній день Поезії
Справді так. Великі поети живуть у великому часі та неісходимому й неосяжному просторі. Смерть вони не оминають, навпаки - дивляться їй прямісінько в очі. Розуміючи: Бог диригує велетенським, неохопним людському оку оркестром, якому треба, час від часу, давати можливість одпочинку. Концерт завершується, Бог розкладає людські тіла і душі до футлярів, яко музичні інструменти. Одначе ж перепочинок лишень для струн, а спів, а мелодія звучать. Оскільки гармонії було досягнуто - у згоді диригентської волі й музик, чиї душі самі звучать на увесь Всесвіт…
Далі: