ОТ СЕ НЕДАВНО З ДОВЖЕНКОМ У БУДИНКУ КІНО...
04.03.2023
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
Як Вас тепер називати, Олександре Петровичу? Я вже старший од класика на цілих десять літ. Сашком, може, як називали його друзі?
Пишу нині ще одну книжку про Довженка, на замовлення видавництва "Дух і літера" (серія "Постаті культури"). Трохи граюсь з епохами й цифрами...
Довженко у мене розмовляє в Яреськах, де знімав "Землю", з Марією Іванівною Гоголь (ну так, матінкою літературного генія), яка розказує йому про те, як її Миколай-Ніколенька вигадував свого Тараса Бульбу. Плете-сплітає любовний роман із європейською суперзіркою Сарою Бернар (не склалось, із Хмари окропився інший союз акторки - так само українцем, актором Григорієм Хмарою; якого убити було мало, але дуель не сталася - одволікла Аеліта, котра як раз, у складі делегації марсіан, візитувала Землю і Україну).
А ще одвідує прем'єру "Тіней забутих предків" у Києві 1965 року, в компанії з Іваном Дзюбою і Василем Стусом. Не всі його тоді помітили, але ж так було; приїхав на трамваї з Подолу, двічі його зупиняли міліціонери, вони й оформили рапорти з його прізвищем... Ну, а Параджанов його вітав уже в залі. Хотів запросити на сцену, аж тут Дзюба вихопився із протестом проти арештів українських інтелектуалів. Довженко піднявся зі свого місця в залі (поруч Марти Дзюби, хоча це ще треба уточнити) і зааплодував першим. Хто не вірить у це, той ніколи не жив у великій історії...
З художником Василем Кричевським їздили в гості до Мікельанджело Буонаротті, про що свідчить зроблений класиком Відродження портретний ескіз Довженка і особисті спогади кінорежисера, написані ним під час польоту у літаку 1954 року (з висоти і минуле постає з особливою виразністю) .
Тарас Шевченко був викликаний Майком Йогансеном і Юрком Тютюнником, аби поміг Довженку укладати "Звенигору", де усі часи й епохи перемішались так, що тільки Шевченко й міг розібратись. Щоправда, виникла невелика сварка між Тарасом, Сашком і Майком - за чаркою доброго індійського чаю, оскільки Шевченко сам хотів зіграти одного із гайдамаків... А Сашко не знав, як зняти Тараса у 1927 році - так, аби його профіль дотягнувся своїми променями до екрану середини 1920-х... Хоча Майк обіцяв щось вигадати, аби зняти проблему.
Та багато чого увібгалось у книжку - і, повірте, усе документовано. У який спосіб? А побачите, тільки дочекайтесь книжки. Генії - вони такі: живуть у великому історичному часі, їхні живі тіні віками живуть, дихають і надихають багатьох упродовж тих самих віків.
Ні, я не старший від Довженка. Бо ж мить його народження осяває Україну і українців вже кілька віків.
Фото Олени Кіріченко-Поволоцької (дякую!).