f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Євген Загданський - Філософ, Мудрець, Майстер, Вчитель!

08.01.2023

Стелла Кломінська

НСКУ, кінознавиця, редакторка, хронологиня

Один із стовпів та героїв "Київнаукфільму" та всієї української кінематографії, що СТОЯВ БІЛЯ ДЖЕРЕЛ СТВОРЕННЯ славнозвісної київської школи наукового кіно наприкінці 60-х – на початку 70-х років.

Світла і добра пам'ять!

Загда́нський Євге́н Петро́вич (нар. 7 січня 1919, Київ — пом. 8 вересня 1997, Київ) — український сценарист, редактор, кінознавець. Заслужений працівник культури України (1969). Народився 7 січня 1919 р. в Києві в родині робітника.

Закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1954). Учасник Другої Світової  війни.

Працював на Київській кіностудії науково-популярних фільмів (1952—1979). Був її головним редактором (1961—1979), один з творців «київської школи наукового кіно» в кінці 60-х — початку 70-х років.

Йому належить авторство визначення «ПІДПІЛЬНЕ КІНО» (фільми, які режисери примудрялися знімати в обхід планів, затверджених Держкіно).

За сценаріями Євгена Загданського поставлено понад тридцять науково-популярних та мультиплікаційних фільмів.

У його активі сценарії до фантастичних казок Льюїса Керролла «Аліса в країні чудес» (1981) та «Аліса в Задзеркаллі» (1982), а також сценарій до науково-популярного фільму Фелікса Соболєва «Сім кроків за горизонт» (1968), сенсаційного для свого часу, що досліджує межі можливостей людського мозку, творчих та сенсорних здібностей людини. Ця документальна стрічка отримала Гран-прі «Золотий астероїд» на VII Міжнародному кінофестивалі науково-фантастичних фільмів у Трієсті (Італія) у 1969 році.

Євген Загданський також є автором науково-фантастичної повісті «Стрибок у безсмертя» (Київ, 1963), збірок статей про наукове кіно «Фільми, образи, формули» (Kиїв, 1971), «Від думки до образу» (Київ, 1986), збірки науково-фантастичних та гумористичних оповідань «Ефект Кассандри» (Київ, 1982), численних статей у збірниках та періодичній пресі, гумористичних оповідань опублікованих у «Літературній газеті».

Писав російською та українською мовами.

Нагороджений орденами Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора, медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради України, значком «Отличник кинематографии СССР».

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер Євген Петрович Загданський у Києві віком 78 років.

У 2010 році його син Андрій, режисер, автор сценарію та продюсер, зняв документальний фільм «Мій батько Євгеній» (США-Україна, 2010), основу якого становлять розповідь сина про життя батька та листи батька до сина за кордон.