СЕРГІЙ БУКОВСЬКИЙ. УКРАЇНСЬКІ РАХУНКИ ІСТОРІЇ
19.07.2022
Sergiy Trymbach
18 липня - День народження СЕРГІЯ БУКОВСЬКОГО, одного з найбільших у світі режисерів неігрового кіно - без найменших перебільшень.
Дорогий Сергію, вітаю! Сил і здоров'я на многії ще і премногії поїздки у незнане, незвідане, але прекрасне і захоплююче!
Кілька літ тому, саме в такі-от липневі дні, ми були в Одесі, на кінофестивалі, де Сергій опікувався, як куратор, програмою документальних фільмів. Увечері тільки сіли (удвох, Сергієва дружина, Віта, залишилась в Києві), випили по чарці, згадали всілякі смішні родинні історії. Ми давно вже з ним вирішили укласти книгу під назвою «СМІШНА ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КІНО» - бо ж Сергій сам з кінематографічної родини (мама - актриса Ніна Антонова, дай, Боже їй здоров'я!, батько - режисер Анатолій Буковський), він почав вивчати ту Історію, що сидячи на дитячому горщику, пам'ятає безліч всілякого смішного і милого.
Сергій узагалі дружить з гумором, анекдоти і просто смішні оповідки здатні довести його до чогось на зразом гістерії і піднесеного настрою. Бо він так і бачить світ - через очуднення, сміхове дистанціювання...
Часто пригадую знайомство - не із самим Сергієм, а з його фільмом. То був 1987-й, Перебудова в Україні ще ледь жевріла - головним чином її стимулювало обурення Чорнобилем. На «Укркінохроніці» я дивився картину молодого режисера Буковського «ЗАВТРА СВЯТО». У залі я чомусь був один… Історія жінок, що працюють на птахофабриці, суперприбутковій, одначе самі вони живуть в гутожитку, де усіх напхом напхано - як тих курей на фабриці (образний паралелізм). А ще готувалися до Першотравня, свята труда і людей труда. Хоча яке там свято - насправді тотальна і всепроникна фальш тодішнього політичного і державного устрою. Декларувались одні цінності, а натомість практикувались зовсім інші: абсолютного ігнорування прав і свобод людини праці.
Публіцистична картина вразила якоюсь всепроникною любов'ю до простих людей, прагненням - хай багато в чому утопічного - соціальної справедливості. І любов ця у ті миті контакту з екраном мене прошила усього, наскрізь. Було так шкода тих людей, і я так полюбив їх за ті лічені хвилини, що - заплакав. Благо, що був сам у залі.
З тих пір я беззастережний фанат Сергія і його творчості. Його фільми не тільки документують реальність, а й філософськи осмислюють її - на найвищих світоглядних та емоційних регістрах. Історія України постає у Буковського в контексті світової проблематики, розкриваючи найдраматичніші епізоди народного життя через яскраві, правдиві, глибинно укорінені у великому та малому історичному часо-просторі людські особистості.
Після «ЗАВТРА СВЯТО» були “СОН”, “ДАХ” , ДИСЛОКАЦІЯ” “ЗНАК ТИРЕ”, удостоєні призів найавторитетніших світових фестивалів.
Особливий успіх мала дев’ятисерійна телестрічка “Війна. Український рахунок”, за яку С. Буковський отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка 2004 року. Це справді історичний, позбавлений публіцистичної упередженості, погляд на події Другої світової війни, які відбувалися на території України. У кінострічці є знаменні слова, які варто викарбувати для всіх наступних поколінь митців, письменників, політиків зрештою: “Вдивляючись без гніву, ми зберігаємо надію на майбутнє”.
Фільми Сергія Буковського й орієнтовані передусім на збереження такої надії. Прикладом того є фільм “НАЗВИ СВОЄ ІМ’Я ” (2006), в якому досліджено трагедію Голокосту в Україні у роки війни та окупації, та кінострічка “ЖИВІ” (2008), що відобразила трагічні колізії Голодомору 1932-33. “Живі” – це оповідь, вибудована на історичній фактурі кількох десятиліть, яка збільшує масштаб подій як в глибінь часу, так і в просторі цілої Європи. Новими здобутками митця стали фільми “УКРАЇНА. ТОЧКА ВІДЛІКУ” (2011) – нове прочитання історії, далекої й близької і “ГОЛОВНА РОЛЬ” (2016). Остання стрічка є оповіддю про парадокси професії кіноактора (у кадрі мама Сергія, актриса НІНА АНТОНОВА, їх діалог, у кадрі й поза кадром…), про її зав'язаність на цілком конкретні житейські реалії. Просто блискуча мистецька робота, кіно про кіно вищого «пілотажу».
Позаторік Сергій Буковський завершив картину про видатного композитора Валентина Сильвестрова, людину, чий світ вочевидь суголосний автору фільму. Нині завершено зйомки фільму "Іван та Марта", героями якої є Іван Дзюба та його дружина. Війна все ускладнила, але картину Сергій закінчить обов'язково…
Дивовижний кінематографіст, без найменших перебільшень світового рівня, світового, сказати б, калібру.
На фото:
Сергій Буковський - сам і зі мною, у Будинку кіно; мобілізувавши самого Олександра Довженка, запрошуємо на каву з коньячком. Сьогодні як раз доречно буде!
