Резолюція Круглого столу «Тенденції розвитку трудового законодавства в галузі культури і мистецтва»
25.11.2015
26 жовтня 2015 року відбувся Круглий стіл «Тенденції розвитку трудового законодавства в галузі культури і мистецтва».
У заході взяли участь члени громадської ради при Міністерстві культури України, представники творчих і професійних спілок у галузі культури. Було представлено і Національну спілку кінематографістів України.
Голова Спілки Сергій Тримбач висловив переконання, що контрактна система, яку планує запровадити держава для працівників культури, означатиме їхнє залежне існування.
«Нібито правильними є наміри перевести і ствердити на законодавчому рівні контрактну систему – і все це незрідка йде під цинічним гаслом, що ми йдемо в Європу, потрібно переходити на європейські системи, європейські виміри і установки. Але за тим – вся сфера державних творчих працівників. По суті, їх переводять у залежне існування, не кажучи про те, що діючим законодавством заборонено погіршувати стан людини. А деякі законопроекти напряму переслідують саме таку мету», – підкреслив Сергій Тримбач.
За його словами, щодо кінематографічної галузі, то тут спостерігається тенденція продюсерів просто переробити законодавство в такий спосіб, щоб усі права належали саме їм, «щоби творчі працівники були позбавлені авторських прав – а фактично авторських винагород – і тим самим їхні свободи нищилися передусім у сфері матеріальній і фінансовій».
Учасники круглого столу обговорили законодавчі ініціативи окремих народних депутатів України, а також Міністерства економічного розвитку та торгівлі, що стосуються прав представників творчих професій і наголошують на такому:
1. Низка таких ініціатив є категорично неприйнятними і такими, що несуть загрозу не тільки для представників окремих творчих професій, але і культурній галузі в цілому. Зокрема йдеться про такі законопроекти:
Законопроект № 2669-Д «Проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури», має такі суттєві недоліки:
- передбачає примусовий, неузгоджений сторонами перехід творчих працівників, що працюють на умовах колективних трудових договорів, на строкові контракти, що є спробою держави погіршити умови праці та звузити права та свободи громадянина України;
- суперечить чинному українському законодавству і низці міжнародних актів, зокрема, Кодексу законів про працю (ст. 1, 9), Конституції України (ст. 43, згідно з тлумаченням Конституційного суду України від 09 липня 1998 року № 12-рп/98), ратифікованій Україною Конвенції Міжнародної організації праці № 158 від 1982 року про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця, Рекомендації Міжнародної організації праці № 166 від 1982 року про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця, Директиві Ради 1999/70/ЄС від 28 червня 1999 року, Директиві Ради 1991/383/ЄЕС від 25 червня 1991 року;
- передбачає наявність не обов’язково профільної освіти у вимогах до керівника мистецького закладу, що фактично означає можливість призначення керівником особи, некомпетентної в питаннях культурно-мистецької проблематики.
Законопроекти № 1812, № 1812-1 та № 2447, а також проект Закону від Міністерства економічного розвитку та торгівлі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття, розпорядження та охорони авторського права і суміжних прав» (текст від 24.09.2015, значною мірою аналогічний до законопроекту № 2447) неприйнятні, оскільки :
- змішують поняття заробітної плати та винагороди за використання творів;
- передбачають звуження майнових прав інтелектуальної власності авторів та виконавців стосовно, відповідно, творів, записаних виконань, фонограм та відеограм;
- допускають порушення немайнових прав авторів, зокрема – невідчужуваних прав, гарантованих Бернською конвенцією;
Новий проект Трудового кодексу (Законопроект № 1658, ст.60, п. 7 та 8):
- повністю переводить творчу інтелігенцію на контрактну форму роботи (ст. 59 №8), тим самим фактично позбавляючи представників творчих професій соціальних прав та гарантій (право вільного погодження на умови праці, право на соціальний захист, право на пенсію та ін.);
- прирівнює працю висококваліфікованих працівників творчих професій до рівня тимчасового або сезонного працівника, повертаючи нас у часи Радянського Союзу (зокрема, указу Президії Верховної Ради СРСР N 311-09 від 24 вересня 1974 про умови праці тимчасових робітників і службовців, який був визнаний таким, що обмежує рівність можливостей громадян у галузі праці, і тому скасований);
- суперечить ст. 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;
Законопроект № 2265а зокрема містить термін «правовласник», яким суб’єкт авторського або суміжного права та особа-ліцензіат (ліцензіат даного суб’єкта) ототожнюються в правах на отримання винагороди в організаціях колективного управління правами.
Зазначені законопроекти вже отримали негативну оцінку зацікавленого експертного середовища, зокрема:
- із закликом відкликати та не голосувати за Законопроекти 2669 та 2669-1 та 1658 до Комітету ВР з питань культури та духовності та Комітету ВР з питань соцполітики звернувся Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (лист від 28 серпня 2015 року);
- із закликом виключити із законопроектів 2669 та 2669-1 положення, що стосуються імплементації строкових контрактів для творчих працівників, що працюють на умовах колективного трудового договору, неодноразово зверталась до Комітету ВР з питань культури та духовності та Міністерства культури України Профспілка працівників культури України (лист від 28 липня 2015 року, 3 серпня 2015 року та ін.)
- негативну оцінку законопроектам 2669-Д надано в листі Спілки музикантів України (вересень 2015 року);
- за оцінкою Міжнародної Федерації музикантів (FIM) Законопроект 2669-Д відкидає Україну далеко назад від умов міжнародних договорів яких Україна повинна дотримуватися; результатом його дії неминуче стануть безробіття та бідність;
- негативну оцінку законопроектам №№ 1812, 1812-1 та 2447 дано в листі Національної академії наук України НАНУ до Комітету ВР з питань науки і освіти від 30 квітня 2015 року № 58/740-3;
2. Діяльність владних структур стосовно сфери культури протягом останніх років виявляє такі негативні тенденції:
- результат законотворчої діяльності занадто часто змушує громадськість до «реактивних» дій, спрямованих на недопущення ще більшого погіршення наявної важкої ситуації для творчих працівників;
- як законодавчим, так і виконавчими органами влади пропозиції української громадськості зазвичай або повністю ігноруються, або враховуються недостатньою мірою;
- органи влади ігнорують звернення міжнародних громадських організацій, зокрема, констатуємо відсутність відповіді Голови Верховної Ради В. Гройсмана, Голови Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності М. Княжицького, народного депутата І. Подоляк та інших комітетів Верховної Ради на лист Міжнародної Федерації музикантів (FIM) від 16 вересня 2015 року
- нерідко законопроекти, що вносяться суб’єктами законодавчої ініціативи, не відрізняються змістовно від попередніх законопроектів, що вже отримали негативну оцінку експертного середовища, що призводить до «ходіння по колу», марнування часу і зусиль, зокрема, зацікавлених представників творчих кіл.
Підкреслюємо, що зазначені негативні тенденції загрожують не тільки звуженням прав і свобод творчих працівників, але й культурної ситуації в країні в цілому.
3. Учасники круглого столу підтримують зміст наказу Міністерства культури України від 2 червня 2015 року № 363 «Про внесення зміни до Трудового договору між працівником і керівником закладу культури», зареєстрованого Міністерством юстиції України 16 червня 2015 року за № 707/27152.
4. Учасники круглого столу поділяють позицію Віце-прем’єр-міністра, міністра культури України В. Кириленка щодо культури, як невід’ємної складової національної безпеки України, і у зв’язку з цим наголошують, що погіршення умов праці працівників культурної сфери матимуть негативні наслідки не тільки в царині культури, але й, у перспективі – для безпекової ситуації України в цілому. Як відомо, недооцінка ролі культури вже призвела до втрати Україною контролю над окремими регіонами, де українська національна культура була представлена найслабше.
У зв’язку з викладеним вище, звертаємось до суб’єктів законодавчої ініціативи з такими проханнями:
- суттєво переробити законопроект № 2669-Д з метою недопущення погіршення умов праці творчих представників;
- суттєво переробити проект нового трудового кодексу з метою недопущення переведення творчих працівників виключно на контрактну форму праці;
- відкликати законопроекти 1812, 1812-1 та 2447 та 2265а, і надалі не допускати законодавчих ініціатив, що звужують права інтелектуальної власності авторів, виробників фонограм, відеограм та виконавців;
- народним депутатам України своєчасно інформувати творчу громадськість про законодавчі ініціативи, що стосуються культури та мистецької сфери;
- відмовитися від неприйнятної практики ненадання відповіді на звернення громадських інститутів щодо тих чи інших законодавчих ініціатив.
Київ, 26 жовтня 2015 року
Офіційна інформація