f y
Національна спілка кінематографістів України

Статті

Дмитро Десятерик про реакцію на фільм «Плем’я»: «Святенники. Вибух анальної зони»

22.01.2015

Редакція сайту НСКУ ще раз повертається до особливостей реагування на фільм «Плем’я» Мирослава Слабошпицького.

У статті «Про наше Плем’я» проаналізовано деякі епізоди дискусії щодо фільму, учасники якої виходили далеко за межі моралі, при цьому саме в аморальності звинувачуючи автора.

У першій частині статті «Носіям абсолютних істин» зіставлено два епізоді нашої кіноісторії – цей, про який ідеться, й реагування на фільм «Земля» Олександра Довженка. (Ще раз підкреслимо – ми не порівнюємо явища й постаті, зіставлено тільки особливості реагування на мистецький твір, що провокує дуже невтішні висновки щодо культурного прогресу упродовж останніх 85 років).

У другій частині статті «Носіям абсолютних істин» було подано текст московського критика Віктора Матізена, який – на підставі реакцій щодо фільму «Левіафан» – сформулював у чомусь інструктивні рекомендації щодо ведення дискусій. На наш погляд, цілком слушні.

Зараз подаємо текст кінокритика Дмитра Десятерика «Святенники. Вибух анальної зони» із приводу показу фільму «Плем’я» у Будинку кіно та діяльності Національної експертної комісії з питань моралі та коментар голови НСКУ Сергія Тримбача до нього.

**

Святенники. Вибух анальної зони

Дмитро Десятерик, «День»

Здавалося б, усі скандали довкола фільму Мирослава Слабошпицького «Плем’я» стали історією. Вже треба про нові здобутки турбуватися, підтримувати нашу нову хвилю. Але ж ні.

На вихідні в Будинку кінематографістів відбувся показ «Племені». За свідченнями очевидців, під час перегляду хтось із глядачів раптом заволав: «Ганьба! Мені соромно! Прокиньтеся, українці! Згадайте Довженка! Згадайте Шевченка! Україна гине!» Це ще було нічого — можливо, просто якийсь міський божевільний — такі в Національній спілці кінематографістів є, чого гріха таїти.

Але, коли сеанс закінчився, значна частина присутніх заходилася скандувати: «Ганьба!»

Ще раз, щоб читач оцінив. «Плем’я», найуспішніший український фільм новітнього часу, незмінно зривало аплодисменти в десятках кінотеатрів по всьому світу. І єдиний зал, де його зустріли криками «Ганьба!», — в Україні, в будівлі професійної організації вітчизняних кінематографістів.

Щоправда, серед аудиторії переважали члени Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі — однієї з найдивніших організацій, котрі існують в країні, а також власне представники Національної спілки кінематографістів, зокрема старше покоління останніх. Вони й виконали заяложений куплет про ганьбу.

Декому цього здалося мало. Незабаром у «Фейсбуці» з’явився допис одного з найзапекліших українських борців за суспільну цноту, колишнього кінооператора. Цитувати ці вправи у хамстві (автор, наприклад, обзиває Слабошпицьцкого збоченцем, психічно хворим) нецікаво. Підтримала цю специфічну тональність теж не остання людина у Спілці, доволі відомий сценарист, у статті, центральним аргументом якої є часте згадування фекалій.

Обидва ці пани не приховують гомофобних поглядів, обидва — зоологічні антисеміти. А колишній кінооператор, окрім того, що хамить наліво і направо своїм колегам (це його давня розвага), на початку 1990-х підзаробляв зйомками... порнографії.

Повернімося на деякий час у зал Будинку кіно. Серед глядачів був власне голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький. В інтерв’ю з приводу подій він так само перейшов на особистості (вочевидь, через брак інших аргументів), брякнувши, що Мирослав Слабошпицький «десь глибоко в душі ображений чи то на Україну, чи то на українців». А ще виявив некомпетентність у питанні: не знав, що «Плем’я» давно вийшло в прокат.

Грати в старовинну гру «а судді хто» можна довго. В іншій комісії, набагато важливішій — тій, що вирішує, кому дати гроші на фільм, — окрім порноморалістів, сидять люди, котрі при Януковичі писали доповідні в СБУ на молодих режисерів. Вищезгаданий Костицький на своїй посаді теж дещо вирішує: які літературні твори чи фільми пускати до публіки, а які — ні. При тому в біографії Василя Васильовича немає ані натяку на бодай якийсь стосунок до мистецтва: правознавство було, кар’єра радянського правника була, інженерно-економічний факультет був, лісотехнічний інститут був, депутатство аж у трьох скликаннях було, а ось кіно з літературою не було, хоч лусни.

Але тут, скоріше, системний порок. Коли костицькі кажуть, що всюди у світі є подібні структури й обмеження, я починаю звіріти. Якщо ми маємо на увазі цивілізований світ, а не Іран, Північну Корею та інші непридатні для життя місця, то, смію завірити, в нормальних країнах заборонами фільмів та книжок і не пахне, а ніяких комісій з моралі нема ніде. Нема!

І ще: якого дідька якесь депутатське одоробло має диктувати, що мені читати або дивитися? Це що за СРСР, а? З якої радості платники податків мають викладати на утримання цілої зграї тартюфів аж три мільйони гривень на рік? Нема куди гроші дівати?

На щастя, в парламенті нарешті зареєстровано ініціативу з ліквідації Нацкомморалі. Але порносвятенникам не варто засмучуватись. Щоб опинитися в комфортному середовищі, не треба їхатив Північну Корею — достатньо податися в Донецьк. Там дуже опікуються суспільною мораллю: запровадили кримінальне покарання за одностатеві стосунки, намагаються заборонити жінкам ходити в ресторани без чоловіків, катують художників за карикатури на очільників «Новоросії», перетворили центр сучасного мистецтва «Ізоляція» на тюрму, а слово «жид» не сходить з вуст доблесних ополченців.

Тартюфи, їдьте вже собі. Не смішіть людей. Двадцять перше століття на дворі.

«День», 21 січня 2015 року, №7

Коментар голови НСКУ Сергія Тримбача до тексту читайте тут

19 вересня 2019 року. Червоний зал Будинку кіно. Художній фільм "БЛУКАЮЧА ЗЕМЛЯ" (Китай, 2019 рік) НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ та CHINA FILM CO.,LTD,ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА КНР В УКРАЇНІ

ОРЕНДА ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ ПЕРЕЛІК ОФІСНИХ ПРИМІЩЕНЬ БУДИНКУ КІНО НСКУ

10 грудня, вівторок, Червоний зал ДО ДНЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ Посольство Аргентини в Україні представляє Художній фільм «ПІДПІЛЬНЕ ДИТИНСТВО»