f y
Національна спілка кінематографістів України

Інтерв’ю

Володимир Тихий: «Брама» – це історія про постапокаліпсис, який досі існує в житті людей

16.12.2016

Кінорежисер Володимир Тихий про роботу над фільмом “Брама”.

Ірина Ковальчук, Львівська кінокомісія

У вересні – листопаді 2016 року відбулися зйомки повнометражного художнього фільму “Брама режисера родом із Львівської області Володимира Тихого, що створюється за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Картина є екранізацією п’єси “На початку та наприкінці часів” львівського драматурга і режисера, художнього керівника Львівського театру ім. Лесі Українки Павла Ар’є.

Це історія про сім’ю, що мешкає у Чорнобильській зоні відчуження. Головує у ній Баба Пріся, котра товаришує з русалками, поїдає галюциногенні гриби, а за часів війни якось зарізала дванадцятьох есесівців. З нею живуть онук Вовчик і хвороблива донька Слава, яку свого часу покинув чоловік. Неочікувано їхнє розмірене життя закінчується – Баба Пріся отримує містичне попередження про катастрофу, яка станеться найближчим часом.

Зйомки фільму тривали 30 днів у Київській і Житомирській областях, про що розповів режисер Володимир Тихий – автор стрічки “Зелена кофта, а також творець проектів “Мудаки. Арабески, “Україно, Goodbye!, “Вавилон’13, “Зима, що нас змінила, “Наша Надія та ін.

– Події у п’єсі відбуваються в Чорнобильській зоні відчуження, яка є певним кордоном між цивілізацією і героями. Як відбувався підбір локацій? Які критерії Ви враховували під час пошуку?

– “Брама” – це історія про постапокаліпсис, який досі існує в Чорнобильській зоні і житті людей, які там проживають. Саме тому для зйомок ми шукали якесь глухе місто, де зустріти людину практично неможливо. За цими критеріями ми й знайшли хутір Граки біля села Лучанки (Житомирська область) з певною специфічною природою та архітектурою. Також ми провели масштабні зйомки в зоні відчуження: знімали центр Прип’яті, річковий вокзал, напівзатонулий дебаркадер.

– Раніше Ви вже працювали над екранізацією літературних творів. Відомо, що їх адаптація до специфіки ігрового кіно є досить складним процесом. Якими правилами Ви керуєтесь у таких випадках?

– Хороша література – це, перш за все, хороша література, а вже потім – матеріал для екранізації. Водночас вона означає набагато більше, ніж просто хороша література. Це образи, це мова, яка є універсальною, яка працює як в літературі, так і в кіно. При адаптації літературного твору ти стикаєшся з певною органікою самого твору, його настроєм. При класичному (більш індустріальному) форматі екранізації людина, яка вже знайома з п’єсою, йде в кінотеатр і отримує те, на що вона йшла, а не якийсь абсолютно неочікуваний, інколи навіть шокуючий результат. Тут ти маєш, по суті, не лише підкорювати самим матеріалом, а й враховувати його інтонацію, його існуючу художню цінність. Потрібно не боротися з нею, а максимально близько переказати твір мовою кіно.

– На які акценти можна очікувати у “Бабі Прісі” у Вашій інтерпретації?

– “Баба Пріся” – історія про певну травму, яку пережили не тільки українці, а й увесь світ. Ця п’єса є досить камерною, такою, що її можна поставити на будь-якій сцені. Свій успіх у Києві вона починала саме з камерної сцени, куди могли потрапити 50-60 людей, а актори грали на відстані витягнутої руки від глядача. Така дистанція диктувала певні художні засоби. У фільмі ми намагалися вийти на цей глобальний рівень проблеми, яка є основою твору, не порушуючи при цьому її камерної інтонації. Разом з Павлом (автором п’єси) ми дописали певну кількість епізодів, які не просто ілюструють те, про що розповідають герої, але й добре піднімають драматичний градус цієї історії.

Ми сподіваємося, що реліз фільму відбудеться вже восени 2017 року. До цього часу ми плануємо показати фільм на декількох міжнародних кінофестивалях.

Фільм “Брама” є переможцем 8-го конкурсного відбору кінопроектів Держкіно і виробляється компанією “Директорія Кіно. Продюсери – Ігор Савиченко та Дмитро Кожема. Головні ролі у фільмі виконують Ірма Вітовська, Віталіна Біблів, Ярослав Федорчук, Дмитро Ярошенко та Дмитро Тубольцев.

 

Ірина Ковальчук, Львівська кінокомісія, 25 листопада 2016 року

 

22 квітня, понеділок, Синій зал НАШ ІЛЮЗІОН

20 квітня, субота, Синій зал Цикл вечорів НЕІГРОВЕ/ХУДОЖНЄ

19 квітня, п`ятниця, Синій зал Олег БІЙМА, режисер, сценарист, "...ВІД ПОЧАТКУ..."