f y
Національна спілка кінематографістів України

Інтерв’ю

Сашко Лірник: «Людям це цікавіше за Шрека...»

25.07.2016

Подаємо фрагмент інтерв’ю із казкарем Сашком Лірником про його співпрацю із режисером Степаном Ковалем.

Ярослава Музиченко, «Україна молода»

— Мультик «Щедрик» 2010-го року, в якому передбачено Майдан, — це ваша ідея. Як він створювався?

— До мене звернувся Олег Скрипка і спитав, чи можу я зробити сценарій відеокліпу на пісню. Я міркував над відеокліпом, а в результаті народився сценарій мультика, причому в дивний спосіб. Зазвичай я сиджу над сценаріями довго, а цей прийшов у голову весь відразу, готовий. Я запросив відомого мультиплікатора Степана Коваля. Все, що хотілося показати — вийшло. А потім справдилося: у Майдані, в інших подіях. Це дуже глибока річ, там багато шарів. Для українця там є над чим думати.

— Кілька років тому ви брали участь у створенні мультиплікаційного серіалу «Моя країна — Україна».

— Ми обговорювали концепцію такого серіалу зі Степаном Ковалем. Моя ідея була, щоб оповідь велася не просто про певні історичні села й міста, а про казку чи легенду, пов’язану з ними. Я багато літератури перечитав про ті місцевості. І, треба сказати, що доволі складно написати короткий сценарій, коли матеріалу цікавого є багато! Приблизно чотири хвилини триває кожен мультик. Він має вистрілити і запам’ятатися. І смішно має бути!

Перший мій сценарій присвячений Кривому Рогу: «Підводний човен у степах України». Бо засновник цього міста винайшов козацький підводний човен. Козаки на таких перепливали Босфор... Над кожним мультфільмом працював різний колектив, і всі вони різні. У кожного автора було своє бачення. Я фізично не міг кілька років життя присвятити лише цьому серіалу, тому написав усього 12 сценаріїв. Найвдаліший, мабуть, про Луганськ. Я їх і озвучував. Головний герой у цих мультиках — Казкар, другий герой — Кіт. Оскільки я пришелепуватий, то і Котик такий самий. Іноді він стає головним героєм. Кіт — містичне створіння, він бачить речі, що відбуваються в кількох світах одночасно, має дев’ять життів. У мультику він створює різні чарівні ситуації, може потрапляти в інший вимір. Причому це котик реальний, мій, я з ним веду дитячу програму на телебаченні.

— А як звати вашого кота?

— Це секрет. У своїх телепередачах я прошу дітей вигадувати для нього імена. І діти пишуть мені листи. Якщо я скажу його справжнє ім’я, вони ж писати перестануть.

— Чому ці чудові мультики ніде не показують? Серіал же робився на замовлення держави і за державний кошт?

— Так. Степан Коваль підписував угоду з державою, вона мала фінансувати. Наскільки мені відомо, перші чотири серії взагалі на ентузіазмі було створено. Сьогодні ці мультфільми — то власність держави. Якби це була власність моя чи Стьопи Коваля, вони давно б уже вийшли в прокат. Коли робили пробний показ у Житомирі, упродовж двох днів кінотеатр був забитий, виручка була надзвичайна. Людям це цікавіше за Шрека, за інші зарубіжні мультики. Усі дивувалися, чому ці мультфільми не показують в інших кінотеатрах і по телебаченню.

Довідка «УМ»

Сашко Лірник — казкар, музикант. Справжнє ім’я — Олександр Власюк. Народився 1963 року в Умані на Черкащині. П’ятнадцять років прожив на півночі Росії. За освітою — інженер-будівельник. В Україну повернувся у 1995 році. Автор і ведучий дитячих телевізійних програм «Казки Лірника Сашка» і «Світанок», сценарист частини серій мультсеріалу «Моя країна — Україна», учасник рок-гурту «Вій», постійний учасник українських етнофестивалів. Свої казки більше любить розповідати, тому записує мало. Нині вийшло п’ять аудіовидань Олександра Власюка і дві ілюстровані книжки «Казки Лірника Сашка» (2011 року — з малюнками Олега Петренка-Заневського і 2014-го — з ілюстраціями Інокентія Коршунова). Лауреат низки премій і нагород, зокрема відзнаки «Золота пір’їнка».

Пластиліновий анімаційний серіал «Моя країна — Україна» складається із 26 серій тривалістю 3-4 хв. Кожна з них присвячена казці чи легенді про якесь із історичних українських міст чи сіл. Так, мультфільм «Мелітополь» розповідає історію, як було засноване знамените місто, які легенди та міфи пов’язані з ним. Сюжет «Чорнозем» розповідає легенду про село з такою ж назвою в Чернігівській області.

В одній із серій головні герої Сашко Лірник та його Кіт ідуть у Чорний ліс. Дійсно, під Знам’янкою на Кіровоградщині справді є Чорний ліс, до якого веде Чорний шлях. У Чорному лісі є Чорне озеро. У ньому живе риба на ім’я Чорний карась. А ще в озері немає дна — це теж не вигадка. Озеро насправді розташоване у щілині між геологічними пластами.

Іще одна серія — про бурштин, де автори доповнили стару казку і нагадали, що майже тридцять відсотків світових запасів бурштину — в Україні. У серії «Таки Одеса» герої Кіт і Лірник потрапляють у місто біля Чорного моря й опиняються на концерті відомого джазового музиканта. Є в циклі міні-фільми «Умань», «Петриківка», «Сонячний камінь», «Писанкова історія»... Головні герої сюжетів — Сашко Лірник та його Кіт.

Серіал створила анімаційна студія «Новаторфільм» за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Художній керівник проекту — відомий мультиплікатор Степан Коваль. Сашко Лірник написав 12 перших сценаріїв. Потім почали залучати інших сценаристів.

За весь час в створенні серіалу взяло участь близько 70 молодих творців, деякі з них взагалі уперше спробували бути художниками-аніматорами, декораторами, операторами, режисерами. Сьогодні вони працюють на різних студіях України.

Робота тривала чотири роки — від 2009-го до 2013-го. Презентували серіал у Києві у 2014 році. Ще один показ відбувся у Житомирі у січні 2015-го.

Єдиний із телеканалів, що погодився транслювати мультсеріал «Моя країна — Україна» — Громадське ТБ. «1+1», «Україна», «Інтер» відповідали, що то «не їхній формат» чи у них «немає дитячого підрозділу». Серіал пролежує на полиці.

Ярослава Музиченко, «Україна молода», 13 травня 2016 року

12 грудня, середа, Синій зал Прем’єрний показ художнього фільму «ТРИМАЙ БІЛЯ СЕРЦЯ»

12 грудня, середа, Червоний зал ДИВІМОСЬ, ХТО ПРИЙШОВ Громадська організація «Сучасне Українське Кіно» (СУК) презентує вечір «Кіносереда – Зимове»

12 грудня, середа, Малий зал «ЦИКЛ ВЕЧОРІВ ІСПАНОМОВНОГО КІНО» Художній фільм «ГАВАНАСТЕЙШН»