Підсумки круглого столу «Де брати гроші на українське кіно?»
05.03.2015
4 березня у Будинку кіно відбувся круглий стіл «Де брати додаткові кошти для виробництва українських фільмів?», організований виданням «Телекритика», у якому взяли участь народні депутати Микола Княжицький та Ірина Подоляк, голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, представники кіногалузі та аудіовізуальної сфери.
На початку слово взяв народний депутат, голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький. Він розповів про масштабні плани реформування галузі культури, які розробляє комітет, і польський досвід фінансування кінематографії, який планується взяти за взірець для української реформи кіно, а також ознайомив присутніх із законопроектом, що передбачає спрямування доходу від проведення державних лотерей на фінансування галузі культури, в тому числі кіно. За словами пана Княжицького, він розраховує, що кінематографу надійде до половини від 4 мільярдів гривень, які плановано отримувати від державних лотерей.
Щодо законопроекту №1359 про збір на розвиток вітчизняного кіно, який у редакції Миколи Княжицького та Сергія Тарути передбачає разову сплату демонстраторами і розповсюджувачами фільмів істотних сум за право прокату стрічок в Україні та подальше спрямування зібраних коштів на підтримку виробництва вітчизняних стрічок, народний депутат зазначив, що він відкритий до діалогу і готовий врахувати конструктивні пропозиції представників кіногалузі: саме цей законопроект, у якому, фактично, йдеться про збільшення у декілька сотень разів плати за прокатні посвідчення, викликав найбільшу критику напередодні круглого столу – і від кінодистриб’юторів, і від телеканалів.
Голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко у своєму виступі повідомив про розробку Національної стратегії розвитку кіноіндустрії України на 2015–2020 роки та плановане Держкіно та Міністерством культури запровадження збору на розвиток вітчизняного кінематографу (відповідний законопроект нині знаходиться на погодженні у міністерствах). Передбачається, що його сплачуватимуть зі своїх доходів кінотеатри, дистриб’ютори, телеканали, оператори кабельних мереж і провайдери мережі Інтернет. Низка кінодистриб’юторів і кінотеатральних мереж вже підтримала запровадження такого збору за умови збереження податкових пільг для українського кіно. Із цього приводу пан Іллєнко повідомив, що нині Держкіно працює над законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу, які не лише збережуть податкові пільги для української кінематографії (вони діють до кінця цього року), але й розширять їх таким чином, щоб усі ланки виробництва і прокату аудіовізуального продукту мали змогу скористатися ними.
Засновник і генеральний директор дистриб’юторської компанії «Артхаус Трафік» Денис Іванов у своєму виступі переповів основні тези своєї програмної статті про реформування вітчизняної кіногалузі та пошкодував, що реформи, про які йшлося у виступах Миколи Княжицького та Пилипа Іллєнка, «спущено» згори і на етапі їхньої розробки не відбулося широких консультацій із представниками кіногалузі, які, в принципі, було нескладно організувати, адже таких представників не так вже й багато. Відтак, тепер усіх поставлено у ситуацію, коли істотні корективи до недосконалих нормативно-правових ініціатив необхідно вносити миттєво, адже частина законопроектів буде розглянута парламентом уже найближчим часом (Микола Княжицький повідомив, що вони можуть потрапити на перше читання до Верховної Ради уже наступного тижня).
Денис Іванов розкритикував пропозицію запровадити високу фіксовану плату за прокатні посвідчення. В тому його підтримав Ілля Гладштейн, співзасновник молодої дистриб’юторської компанії «86PROKAT», що організовує покази неігрового кіно. Він повідомив, що передбачена законопроектом плата за прокатне посвідчення (а це близько 25 тисяч гривень за 90-хвилинний неукраїнський фільм) фактично є більшою, ніж сукупні збори кількох документальних стрічок, випущених «86PROKAT» в Україні. Запровадження такої плати означатиме, що компанії доведеться згорнути свою діяльність. Так само, як й іншим малим дистриб’юторам. А це, в свою чергу, призведе до погіршання позицій у вітчизняному кінопрокаті українського кіно, яке завдяки збільшенню плати за прокатні посвідчення і планували підтримати автори законопроекту, адже саме малі компанії відповідальні за левову частину показів українського фільмів.
Представники телеканалів – головний продюсер серіалів і фільмів «1+1» Олена Васильєва та Іван Букреєв з медіахолдингу Ріната Ахметова «Медіа Група Україна» – також не підтримали запропоноване підвищення плати за прокатні посвідчення, зазначивши, що телеканалам після її запровадження буде набагато вигідніше просто відмовитися від показів серіалів – і то не лише неукраїнських, а й вітчизняних, – замінивши їх сурогатними реаліті-шоу, демонстрування яких не потребує отримання відповідного дозвільного документу і плати за нього. Маркетинг-директор українського телекомунікаційного провайдера «Воля» Вікторія Цомая також не підтримала пропоновану ініціативу в її нинішньому вигляді, але зазначила, що готова подати пропозиції для її доопрацювання.
Позицію телеканалів гостро розкритикував кінодистриб’ютор Богдан Батрух, власник мережі «Кінопалац», студії дублювання кінострічок «Le Doyen Studio» та кінодистриб’юторської компанії «B&H Film Distribution». Він акцентував на тому, що телеканали мають піти на економічні витрати і фінансово підтримати українське кіно, адже такою є плата за свободу від Росії. Пан Батрух провів аналогію із запровадженням наприкінці 2000-х років обов’язкового озвучування іншомовних фільмів українською мовою, яке підтримали американські мейджори, свідомо пішовши на додаткові витрати, щоб звільнитися від російського політичного впливу. Тепер прийшла черга те саме робити українському телебаченню.
Продюсер Одеського МКФ Юлія Синькевич наголосила, що рішення про збільшення плати за прокатні посвідчення формально не стосується фестивалів, але зрештою вдарить і їх, адже дистриб’ютори мистецького кіно, витрати яких зростуть, підвищать плату за фестивальні покази своїх стрічок. Вона зазначила, що для підтримки вітчизняного кіно Україні якнайшвидше слід стати учасником фондів Eurimages та Creative Europe, що дозволяють продюсерам отримувати європейське фінансування на власні проекти. Пилип Іллєнко зазначив, що така робота активно ведеться.
Голова Ради «Конгресу активістів культури», кінопродюсер, організатор фестивалів «Транскавказія» і «Дні грузинського кіно в Україні» Олена Правило ознайомила присутніх із досвідом фінансування кінематографії у країнах Балтії, де, зокрема, відсутній збір на розвиток національного кіно. У своєму виступі вона наголосила на тому, що у жодному випадку не слід закривати українську кіногалузь від світу, навпаки – передбачити ефективні механізми ко-продукції, залучати до виробництва на території України іноземні кінокомпанії. Пилип Іллєнко повідомив, що Держкіно розробляє відповідні законодавчі механізми.
Координатор Бюро української кіножурналістики Сергій Васильєв ознайомив присутніх із оцінкою кіножурналістами реформ, передбачених Національною стратегією розвитку кіноіндустрії України, наголосивши, що запровадження збору на розвиток вітчизняного кіно та підтримка кіно з доходів від державних лотерей не звільняють державу від відповідальності вже зараз фінансувати із коштів бюджету ті стрічки, угоди на виробництво яких укладено Держкіно. Також у виступі було наведено приклади негативного впливу запропонованого різкого збільшення плати за прокатні посвідчення на мистецьку різноманітність кінопрокату і прокат вітчизняного кіно, виконаного у ко-продукції. Виграє від подорожчання неукраїнський масовий розважальний кінопродукт, в тому числі російський.
Думку про нагальну потребу фінансової підтримки кінематографу з коштів державного бюджету висловив і член НСКУ Сергій Галетій. Позиція, що грошей на виробництво українського кіно у державному бюджеті нема і не буде, проголошена Миколою Княжицьким і Пилипом Іллєнко, у нинішніх непростих суспільно-політичних умовах є неприпустимою, зазначив він. Адже саме культура, у тому числі кіно, формує смисли колективного національного існування, які зараз вкрай потрібні Україні.
Підсумовуючи, можна визначити такі провідні позиції, висловлені на круглому столі:
- підтримано збереження та посилення податкових пільг для галузі кінематографії;
- в цілому підтримано запровадження збору на розвиток вітчизняного кіно з доходів кінотеатрів, дистриб’юторів, телеканалів, операторів кабельних мереж і провайдерів мережі Інтернет (йдеться про «польський варіант», що передбачає ставку збору у розмірі 1,5%);
- підтримано запровадження фінансової підтримки українського кіно доходами від проведення державних лотерей;
- наголошено на необхідності збереження бюджетного фінансування кінематографії, у тому числі тих фільмів, на виробництво яких Держкіно уже уклало договори;
- не підтримано збільшення плати за прокатні посвідчення, передбачене законопроектом №1359, як таке, що не виконує поставленого завдання підтримки вітчизняного кіно, а натомість посилює позиції неукраїнського масового розважального кінопродукту в кінопрокаті.
Слід сподіватися, що їх буде враховано у подальшій діяльності з удосконалення фінансових механізмів підтримки вітчизняного кіно.
Сергій Васильєв