Голова НСКУ Сергій Тримбач звернувся до міністра культури Євгена Нищука з пропозицією визначитися щодо голови Держкіно України
21.05.2014
Міністру культури України
НИЩУКУ Є.М.
Шановний Євгене Миколайовичу!
Спілку кінематографістів все більше тривожить одна, але вкрай важлива кадрова проблема – щодо голови Держкіно України. Названа інституція є ключовою для розвитку кіно, екранних мистецтв у цілому, й відтак двомісячна пауза щодо призначення керівника відомства починає виглядати не просто дивною, а – тривожною. Бо ж мова йде про галузь, яка має великий потенціал виробляти загальнонаціональні, об’єднавчі символи, об’єднавчий зміст – нині відсутність останніх є однією з головних причин кризи в Україні.
Не є таємницею причина такого відтермінування – ВО «Свобода» намагається наполягти на кандидатурі Пилипа Іллєнка. Який, до речі, не має фахових досягнень у сфері кінематографа, якщо не рахувати так і не завершений фільм «Толока», за його продюсування. Одначе справа, зрештою, не тільки і не стільки в персоналіях. Ми категорично проти того, щоби яка б то не було політична партія брала під контроль кінематограф (а власне й будь-яку іншу сферу культури, освіти, ідеології в цілому). Не треба бути пророком, аби передбачити наслідки такого «контролю». Вузькопартійні цілі будуть домінувати, а, враховуючи практику діянь ВО «Свобода», ще й просто нав’язуватись.
Те, що це буде виглядати саме у такий спосіб, доводять дії свободівців щодо посади голови Держкіно. Передусім ідеться про постійний тиск на міністра культури, який посилився опісля презентації кандидатів на пост очільника кінематографічного відомства. Абсолютно чиста й прозора процедура, коли поважним експертам, що представляли практично всі наявні державні та громадські кіноструктури, три претенденти виклали свої уявлення про шляхи розвитку, трансформування галузі, видалася свободівцям «неправильною». Чи не тому, що Пилип Іллєнко не отримав підтримки від експертів? Нам відомо, що того ж дня, опісля названої презентації, до Вас, пане міністре, з’явилися депутати від фракції ВО «Свобода» і «невимушено» попросили подати до Кабінету Міністрів ту кандидатуру, яка влаштовує їх і тільки їх. Хоча добре знали, що більшість експертів назвали режисера і продюсера Андрія Дончика, а другим був продюсер Олег Коротенко. Ви не піддалися на ті вимоги, що робить Вам честь.
Одначе ж як треба уявляти демократичні процедури, як треба поважати думку інших, щоби діяти у такий спосіб? Силовий спосіб розв’язання будь-яких проблем дедалі частіше стає фірмовим почерком свободівців. Можна не сумніватися, що подібне продовжиться і після призначення їхньої довіреної особи в керівне крісло. Замість розв’язувати проблеми з об’єднання України, отримаємо ще одну дражливу точку протистояння.
Засідання Громадської ради при Держкіно України, яке відбулося минулого тижня, стало проявом силового стилю керування – голова ради Пилип Іллєнко протиснув рішення щодо рекомендації самого себе на посаду голови Держкіно. Нам відомо, що цю надзвичайно «радісну» інформацію швидко донесли до Вас як неспростовний аргумент. Нам видається, одначе, що це аргумент на користь того, як будуть вирішуватися питання в кінематографічній галузі опісля призначення партійного опікуна. Та й надто вже усе це нагадує те, що в народі називають політичною корупцією.
Відтак, шановний Євгене Миколайовичу, пропонуємо усе ж визначитися нарешті з кандидатурою голови Держкіно України. На користь справі, на користь країні, а не окремо взятих партійних об’єднань, якими б патріотичними і навіть месійно-поводирськими вони самі собі не видавалися.
З повагою,
Голова НСКУ Сергій Тримбач