f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Дід чи баба? Цвіте кульбаба

18.07.2016

На 7-му Одеському кінофестивалі стара кінострічка Олександра Ігнатуші продіагностувала українське суспільство – одразу за чверть століття.

Сергій Тримбач, голова НСКУ

Українського кіно на Одеському кінофестивалі чимало – і нового, і часом старого. У програмі «Межі свободи: незалежність по обидва боки екрану» (презентованій Національним центром Олександра Довженка) учора, 17 червня, показали фільм «Цвітіння кульбаби» (1992) Олександра Ігнатуші. Тоді його мало хто подивився – прокат стрімко йшов під укіс. Нині ж він постав у новому контексті, одкривши часом несподівані смисли.

...Перший рік української Незалежності, час від часу у кадр вриваються-віються урочисті слова Президента Леоніда Кравчука: ніколи, ніколи не буде Вкраїна рабою, і людина в ній буде вільною і непокріпаченою. Під акомпанемент натхненних Кравчуківських пасажів менти (слівце тут на місці) ганяють як Сидорову козу героя фільму Юрка (Олександр Миронов). Класична колізія: одинак проти суспільства, в якому – окрім пафосних словесних конструкцій – нічого не змінилось. Ну просто нічого!

До прикладу риють навколишні пагорби, матеріал добувають для насипки дамби. При цьому нищать могили жертв голодоморного 1933-го. Дамба навіщо? Ніхто пояснити не може. «Донбасские мы, – говорить один із водіїв вантажівки, – нам без разницы. Разница только в зарплате…»; хіба ж не пророцтво??

Стрічка сприймається як на диво точний діагноз тодішньому суспільству. І сьогоднішньому. Під час стихійної розмови після фільму із зали озвалася молода журналістка. «Я 1991 року народилась, – сказала вона. – Ні, фільм не тільки про минуле, я сприймаю його як оповідь про сьогоднішню Україну і її суспільство».

Непочутий тоді, на початку 1990-х, діагноз. Болячка була, діагнозом її ніхто не цікавився. Надто багато людей зацікавлені в тому, щоби перебіг хвороби не змінився.

Будемо хворіти й далі? І не знімати таке-от кіно? Бо, бачите, глядачами воно не востребуване! Це як наша видатна фармацевтична галузь на болячках наших мільярди гребе...

Фільм Олександра Ігнатуші ясно промовляє на користь соціально відповідального кіно. Воно мусить нарешті з’явитись в Україні.

На фото – Олександр Ігнатуша під час обговорення стрічки 

Сергій Тримбач

19 грудня, середа, Червоний зал ВЕЧІР З НАГОДИ 90-РІЧЧЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КІНОСТУДІЇ ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА

19 грудня, середа, Малий зал «ЦИКЛ ВЕЧОРІВ ІСПАНОМОВНОГО КІНО» Художній фільм «Вимирання динозаврів»

20 грудня, четвер, Синій зал ПАМ’ЯТІ КІНОРЕЖИСЕРА КІРИ МУРАТОВОЇ (1935-2018)