f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Дід чи баба? Цвіте кульбаба

18.07.2016

На 7-му Одеському кінофестивалі стара кінострічка Олександра Ігнатуші продіагностувала українське суспільство – одразу за чверть століття.

Сергій Тримбач, голова НСКУ

Українського кіно на Одеському кінофестивалі чимало – і нового, і часом старого. У програмі «Межі свободи: незалежність по обидва боки екрану» (презентованій Національним центром Олександра Довженка) учора, 17 червня, показали фільм «Цвітіння кульбаби» (1992) Олександра Ігнатуші. Тоді його мало хто подивився – прокат стрімко йшов під укіс. Нині ж він постав у новому контексті, одкривши часом несподівані смисли.

...Перший рік української Незалежності, час від часу у кадр вриваються-віються урочисті слова Президента Леоніда Кравчука: ніколи, ніколи не буде Вкраїна рабою, і людина в ній буде вільною і непокріпаченою. Під акомпанемент натхненних Кравчуківських пасажів менти (слівце тут на місці) ганяють як Сидорову козу героя фільму Юрка (Олександр Миронов). Класична колізія: одинак проти суспільства, в якому – окрім пафосних словесних конструкцій – нічого не змінилось. Ну просто нічого!

До прикладу риють навколишні пагорби, матеріал добувають для насипки дамби. При цьому нищать могили жертв голодоморного 1933-го. Дамба навіщо? Ніхто пояснити не може. «Донбасские мы, – говорить один із водіїв вантажівки, – нам без разницы. Разница только в зарплате…»; хіба ж не пророцтво??

Стрічка сприймається як на диво точний діагноз тодішньому суспільству. І сьогоднішньому. Під час стихійної розмови після фільму із зали озвалася молода журналістка. «Я 1991 року народилась, – сказала вона. – Ні, фільм не тільки про минуле, я сприймаю його як оповідь про сьогоднішню Україну і її суспільство».

Непочутий тоді, на початку 1990-х, діагноз. Болячка була, діагнозом її ніхто не цікавився. Надто багато людей зацікавлені в тому, щоби перебіг хвороби не змінився.

Будемо хворіти й далі? І не знімати таке-от кіно? Бо, бачите, глядачами воно не востребуване! Це як наша видатна фармацевтична галузь на болячках наших мільярди гребе...

Фільм Олександра Ігнатуші ясно промовляє на користь соціально відповідального кіно. Воно мусить нарешті з’явитись в Україні.

На фото – Олександр Ігнатуша під час обговорення стрічки 

Сергій Тримбач

21 лютого, четвер, Синій зал ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ КІНОРЕЖИСЕРА СЕРГІЯ ЛОСЄВА

22 лютого, п’ятниця, Синій зал Документальний фільм "Кенгір. Сорок днів свободи"

23 лютого, субота, Синій зал ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З НАГОДИ 65-ЛІТТЯ ОЛЕКСАНДРА СПАРИНСЬКОГО