f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Підсумки засідання Секретаріату Правління НСКУ 27 листопада 2015 року

30.11.2015

27 листопада 2015 року відбулося чергове засідання Секретаріату Правління НСКУ, на якому було розглянуто такі питання:

  • Про законотворчий процес у галузі екранних мистецтв.
  • Звіт Херсонського осередку НСКУ.
  • Про підготовку до VII Пленуму Правління НСКУ.
  • Про освітні програми медіаграмотності в Україні.
  • Про висунення кінотворів на здобуття Премії імені Лесі Українки.
  • Про приймання нових членів до НСКУ.

Голова НСКУ Сергій Тримбач розпочав засідання, привітавши Богдана Жолдака із присудженням Премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва за кіноповість «Укри».

Про законотворчий процес у галузі екранних мистецтв

Сергій Тримбач поінформував присутніх про участь у засіданні Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, що відбулося 25 листопада 2015 року, на якому було розглянуто законопроект «Про державну підтримку кінематографії в Україні».

Голова Спілки нагадав, що у Верховній Раді восени було зареєстровано два законопроекти з цього украй важливого питання. Один було розроблено народним депутатом Миколою Княжицьким, який акцентував на необхідності забезпечення фінансування галузі кіно коштами лотерей. Другий – ініціативною групою «#КіноКраїна», об’єднанням найбільших вітчизняних медіа-груп та кіно- і телевізійних виробників, спільно з Державним агентством України з питань кіно і за участі НСКУ (при тому переважна більшість зауважень Спілки були враховані в остаточній редакції законопроекту).

Автори двох альтернативних законопроектів мали узгодити власні позиції, аби мати шанс на проходження рішення у Верховній Раді. Такий консенсус було знайдено, і на засіданні Комітету з питань культури і духовності йшлося вже про доопрацьований варіант проекту закону, що поєднав переваги обох документів.

Сергій Тримбач у своєму виступі на засіданні Комітету з питань культури і духовності підтримав спільний законопроект. Він наголосив, що його тішить відсутність гризотні між кінематографістами і телевізійниками, які об’єдналися у прагненні радикальним чином поліпшити стан вітчизняної кіногалузі.

Найближчим часом законопроект «Про державну підтримку кінематографії в Україні» буде подано на розгляд Верховної Ради. Після першого читання буде можливість вносити правки до тексту. Тож Сергій Тримбач закликав секретарів Правління уважно вивчити доопрацьований документ і долучитися до його удосконалення.

Разом із тим, частину законів, необхідних для реформи галузі кінематографії, пов’язаних із внесенням змін у Податковий, Бюджетний, Митний кодекси, слід приймати окремо.

Володимир Тихий повідомив, що взяв участь у засіданні парламентського Комітету з питань запобігання і протидії корупції. Розглядали проект закону про внесення змін до Митного кодексу щодо звільнення від оподаткування ввізним митом устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться суб’єктами кінематографії для виробництва та демонстрації фільмів відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні».

Чинна редакція законопроекту викликала істотну критику у народних депутатів через свою «корупційну складову». Вони заважили законопроект занадто неконкретним: у ньому не було однозначно визначено, про які саме товари йдеться. На жаль, ініціаторів законопроекту на засіданні не було, тож відповісти на запитання й розбити сумніви комітетчиків було нікому.

Ще один законопроект, який чекає на прийняття, знаходиться на розгляді у Комітеті з податкової та митної політики. У ньому йдеться про продовження до 1 січня 2021 року низки податкових пільг для галузі кінематографії, що спливають наприкінці цього року. Поки що про стан проходження цього законопроекту – чи не найважливішого з усіх (у ближчій перспективі) – нічого не відомо.

Також Володимир Тихий ознайомив секретарів Правління із можливостями державно-приватного партнерства, передбаченими чинним законодавством. Питання виникло на попередньому засіданні Секретаріату, під час обговорення економічного та виробничого стану Національної кінематеки України.

Свого часу кіностудія мала намір залучити інвестиції від кінокомпанії «Квартал-95», були зацікавлені інвестувати у Національну кінематеку України і болгарські продюсери, однак втілити у життя проекти не вдалося. Правові механізми для залучення таких інвестиції вже є, зазначив Володимир Тихий, але вони аж ніяк не досконалі, тож у цьому напрямку слід працювати також.

Принагідно Сергій Тримбач повідомив про підсумки конкурсу на заміщення посади керівника Національної кінематеки України: переміг чинний виконуючий обов’язки генерального директора Геннадій Станілевич. Рішенням конкурсної комісії йому було запропоновано трирічний контракт. Водночас програму розвитку кіностудії, із якою Геннадій Станілевич виходив на конкурс, було зроблено частиною контракту. Тепер її слід виконувати.

У найближчих планах кіностудія планує налагодження співпраці з продакшенами, надання їм сервісних послуг. Про власні творчі проекти поки не йдеться. Так само і про виробництво кіно за фінансування Держкіно: у Національної кінематеки України величезні борги, то ж ніхто спрямовувати кошти на виробництво нових проектів сюди не буде – всі вони підуть на покриття боргів.

Разом із тим фінансова ситуація кіностудії дещо покращилася. Влітку 2015 року борг сягнув 10 млн. гривень, але за два останні місяці було зроблено кроки до його зменшення. Зокрема, йдуть перемовини із «Київенерго», якому заборговано найбільше.

Звіт Херсонського осередку НСКУ

Голова Херсонського осередку НСКУ Євген Максимов розповів про діяльність осередку, що полягає у пропаганді та просуванні українського кіно, забезпеченні його прокату та проведенні Міжнародного кінофестивалю аматорського, студентського та некомерційного професійного кіно «Кінокімерія».

До місцевого осередку Спілки входять шестеро осіб. Також тут є двоє кандидатів на вступ до НСКУ.

«Кінокімерії» вже десять років. Від 2009 року фестиваль проводиться під патронатом Міжнародного союзу непрофесійного кіно UNICA. За цей час на фестивалі було представлено близько півтори тисячі конкурсних робіт, у ньому взяли участь дві тисячі кіноаматорів.

2015 року на фестивалі було презентовано 131 фільм. Стрічки надходили з усіх областей України (було подано 130 вітчизняних робіт), а також – з-за кордону (близько третини заявок).

Підтримку у проведенні «Кінокімерії» надають НСКУ, Державне агентство України з питань кіно, Херсонська область та місто Херсон. Бюджет фестивалю – 180 тис. гривень. Є і спонсори. Але щороку проводити «Кінокімерію» стає усе складніше.

При тому – ефект від фестивалю є, і то відчутний. Шестеро учасників «Кінокімерії» вступили на навчання до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого. Позитивно оцінюють фестиваль і представники UNICA, що відвідують захід.

Також «Кінокімерія» представляє фільми вітчизняних кіноаматорів на щорічних Міжнародних фестивалях, що проводяться UNICA – щоразу в новій країні. Цього року Міжнародний союз непрофесійного кіно запропонував провести один із майбутніх фестивалів – у 2018-му або ж у 2019 році – в Україні.

Але для того, щоб братися за організацію такого масштабного заходу – зазвичай фестиваль триває дванадцять днів, а приїздять на нього 400-500 гостей з країн-учасниць союзу, – слід попередньо заручитися державною підтримкою.

Дмитро Томашпольський відзначив, що нерідко «непрофесійні» учасники фестивалів на кшталт «Кінокімерія» виявляються більш професійними у своїй роботі й мають значніші мистецькі досягнення, ніж випускники профільних освітніх закладів. Одначе на пітчингах Держкіно мають менші за них права. Це треба змінити.

Було вирішено схвалити діяльність Херсонського осередку і звернутися із листом до Держкіно щодо прийняття Міжнародного фестивалю UNICA в Україні й удосконалення правил конкурсного добору кінопроектів.

Про підготовку до VII Пленуму Правління НСКУ

На попередніх засіданнях Секретаріату було вирішено, що головними питаннями, винесеними на розгляд VII Пленуму Правління НСКУ, мають стати стан і перспективи кіноосвіти в Україні. Богдан Вержбицький, голова комісії з кіноосвіти, ознайомив Секретаріат з підготовкою до Пленуму і основним колом проблем вітчизняної освіти у галузі кіно, які слід на ньому обговорити.

Головна проблема тут полягає у тому, що вітчизняна освіта знаходиться у подвійному підпорядкуванні: у Міністерства освіти і науки, що визначає загальні стандарти і вимоги до організації навчального процесу, які абсолютно не враховують специфіку підготовки творчих кадрів, і Міністерства культури, що фінансує кіноосвіту, але робить це вкрай незадовільно.

Нормативи Міністерства освіти і науки не дозволяють ефективно налагодити навчальний процес, у якому значущу роль відіграє практика. Разом із тим недостатній рівень матеріально-технічного оснащення закладів кіноосвіти (головно Інституту екранних мистецтв КНУТКіТ імені І.К. Карпенка-Карокого) призводить до того, що студенти мають самі фінансувати свою роботу і виконувати її у неналежних умовах.

Величезні проблеми виникають також із організацією студентської виробничої практики: проводити її під час роботи над стрічками, які створюють на замовлення Держкіно, в багатьох випадках неможливо, адже бюджетні вимоги до укладання кошторисів фільмів не передбачають витрат на забезпечення умов проходження такої практики студентами. Відтак, нерідко студенти проходять практику на виробництві телесеріалів. А згодом їх поглинає робота на телебаченні.

Варто також відзначити, що нові законодавчі ініціативи щодо державної підтримки кінематографії сферу кіноосвіти здебільшого ігнорують. Тож потрібен або окремий нормативно-правовий акт із цього питання, або ж – безпосереднє підвищення ролі Держкіно, започаткування агентством кіноосвітніх програм, орієнтованих, зокрема, на підвищення кваліфікації викладачів, імплементацію досвіду провідних світових кіношкіл в Україні.

До обговорення буде запрошено керівників закладів кіноосвіти, педагогів, студентів, посадовців з Міністерства культури і Міністерства освіти і науки.

Також Секретаріат Правління вирішив включити до порядку денного чергового Пленуму, який відбудеться 15 грудня, питання про законотворчий процес у галузі екранних мистецтв та про кінопрокат і кінодистриб’юцію українських фільмів.

Про освітні програми медіаграмотності в Україні

Член НСКУ і Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI Оксана Волошенюк ознайомила секретарів Правління із програмами медіаосвіти та кінограмотності, які започаткувала і від 2010-го року проводить Академія української преси.

Концепція медіаосвіти була сформована у Великобританії у 1970-х роках, коли остаточно стало зрозуміло, що засоби масової комунікації відіграють істотну роль у конструюванні реальності, а громадяни повинні вміти опиратися пропаганді. З часом ЮНЕСКО визнала, що інформаційна грамотність та кінограмотність мають стати частиною педагогічної освіти.

В Україні медіаграмотність викладають з 2010 року. Нині – у майже 500 школах, у 10-му класі. Академія української преси розробила для того низку програм, спираючись на світові зразки. Також медіаграмотності вчать під час перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів. Загалом в Україні підготовлено близько восьмиста викладачів із медіаосвіти.

Поруч із медіаосвітою важливу роль відіграє і кіноосвіта, що дозволяє читати і розуміти образи, власне, мову кіно. У світі така масова кіноосвіта активно розвивається. На її підтримку виступає, зокрема, кінорежисер, президент Європейської кіноакадемії Вім Вендерс. Польський кіноінститут розробив для шкіл 60 програм з кінематографа, уклав для них фільмотеки, проводить тренінги для вчителів. Британський кіноінститут займається такою роботою ледь не від моменту свого заснування у першій половині ХХ століття.

Значущість громадської медіаосвіти для українського суспільства сьогодні важко переоцінити, адже вона формує навички й уміння запобігати інформаційним маніпуляціям. Тому Академія української преси, за підтримки міжнародних організацій, проводить численні тренінги. За останній місяць було охоплено 12 тисяч осіб. У програмі акцент зроблено у першу чергу на медіаосвіті, але йде мова і про кіно.

Програми власне кіноосвіти розробляють й інші організації. Зокрема, Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, що уклав колекцію правозахисних фільмів і розробив модулі лекцій до них, які дозволяють викладачам пов’язати перегляд документального кіно із обговоренням суспільно значущої проблематики.

Оксана Волошенюк зазначила, що творчі спілки – у тому числі Національна спілка кінематографістів України – мають брати участь у цьому процесі.

Було узгоджено, що Оксана Волошенюк виступить на Пленумі Правління НСКУ із інформацією про програми з медіаграмотності та кіноосвіти.

Про висунення кінотворів на здобуття Премії імені Лесі Українки

Голова Рейтингової комісії НСКУ Сергій Борденюк повідомив, що на здобуття Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва у номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» Рейтингова комісія рекомендувала висунути анімаційну стрічку Манука Депояна «Халабудка». Секретаріат Правління НСКУ затвердив це рішення.

Про приймання нових членів до НСКУ

Голова Приймальної комісії НСКУ Олесь Янчук повідомив, що Приймальна комісія за результатами розгляду рекомендувала прийняти до лав Спілки:

  • Олексія Коваленка, оператора-постановника,
  • Олександра Махотіна, організатора кіновиробництва,
  • Анну Акулевич, кінорежисера,
  • Андрія Різванюка, продюсера,
  • Станіслава Сукненка, кінознавця,
  • Сергія Альошечкіна, кінорежисера.

Секретаріат Правління НСКУ затвердив це рішення.

Володимир Тихий розповів, що спілкувався із адвокатами Олега Сенцова, аби дізнатися відповідь ув’язненого режисера на спілчанську пропозицію вступити до НСКУ. Однак, адвокати повідомили, що режим утримання Олега Сенцова нині набагато жорсткіший, аніж був до суду, і вони самі майже два місяці не можуть з ним зустрітися. Тож, чи погодився Олег Сенцов вступити до НСКУ, поки невідомо.

Також на засіданні було розглянуто низку поточних питань, що стосуються життєдіяльності Спілки.

Сергій Васильєв

10 грудня, понеділок, Червоний зал

10 грудня, понеділок, Синій зал Актриса НАТАЛІ ВУД/НАТАЛІЯ ЗАХАРЕНКО (1938-1981) Художній фільм «ТАЄМНИЦЯ НАТАЛІ ВУД» (І серія)

12 грудня, середа, Червоний зал ДИВІМОСЬ, ХТО ПРИЙШОВ Громадська організація «Сучасне Українське Кіно» (СУК) презентує вечір «Кіносереда – Зимове»