ЧИ ВМІЄТЕ ВИ ЖИТИ?
23.04.2024
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
21 квітня - День народження кінорежисера, сценариста, письменника ОЛЕКСАНДРА МУРАТОВА З ним цікаво говорити… Ось і сьогодні, вітаю Олександра Ігоровича з днем народження, з 89-літтям. Говоримо заледве не годину…
Про його фільм «Чи вмієте ви жити?» (його покажуть післязавтра, у вівторок, 23 квітня, в Синій залі Будинку кіно, о 18.00).
Про Олександра Довженка, у якого вдіківські студенти, Олександр і Кіра Муратови, проходили практику на фільмі «Поема про море». «За три дні до своєї смерті,- каже Муратов,- Олександр Петрович сказав мені: »Сашко, земля мене не тримає, до себе кличе» (Довженко помер 25 листопада 1956-го під час підготовчого періоду «Поеми…»).
Про Миколу Бажана - «геніальний поет, геніальний!», а я з цим погоджуюсь, і додаю: «Тільки мало хто з українців знає про це»… Муратов: «Його мали запровторити у табори, врятувало те, що Сталіну доповіли: він зробив переклад поеми «Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі». Я додаю почуте колись від поета Сави Голованівського: то Хрущов повідомив Сталіну, то Хрущов.
Далі про Миколу Вінграновського, який учився на Довженковім курсі у ті ж роки, що й Муратов. Показував свої вірші - «уже тоді геніальні, хоча ще трохи кострубаті. Якось я прочитав йому вірш, котрий починався так: «Стежка моя кохана…». Вінграновський каже: «Щось знайоме». А я йому: «Так це ж твій вірш, що, забув?- Забув. А ну, диктуй, запишу заново…».
Приходьте на показ фільму «Чи вмієте ви жити?» в Будинок кіно. Фільм 1970 року, коли говорити про світоглядну та стильову установку - картина ближче до поетики Французької нової хвилі. Відтак тодішнє начальство сприйняло фільм більш ніж прохолодно, режисеру було заявлено: «Такий фільм можна зняти в будь-якій країні, жодних прикмет радянського способу життя». Та й с правді, совєтская женщина мусила працювати, працювати і працювати, на роботі і вдома, а героїня Ірини Терещенко (прекрасна акторська робота!) ніяк не схожа на таку трудівницю. Вона є одним із гострих кутів любовного трикутника, яким і визначається почуттєва гамма…Події стрічки відбуваються в Харкові, рідному місті режисера.
Олександр Муратов: «Мій фільм сподобався Сергію Параджанову, як і «Маленький шкільний оркестр» (спільна робота з Миколою Рашеєвим 1968 року), він їх возив із собою і показував, де міг». Фільм усе ж тиражували - аж 5 копій, зате українською (на Всесоюзний екран не випустили). Показали в кількох західноукраїнських містах - і все, потому мовчання, на декілька десятиліть.
Лиш віднедавна, завдяки працівникам Довженко-центру, його віднайшли і реставрували.