Пішов із життя Євгеній Гвоздьов
27.04.2015
Із великим запізненням і з глибоким сумом сповіщаємо про смерть – на 85-му році життя – українського актора, члена нашої Спілки Євгена Гвоздьова.
Правління НСКУ висловлює найглибші співчуття рідним і близьким митця, його колегам і друзям.
Євгеній Вікторович Гвоздьов народився 4 лютого 1931 року у Харкові.
Закінчив спеціальну школу Військово-повітряних сил СРСР (1950), Серпухівське офіцерське училище (1953) та акторський факультет Харківського театрального інституту (1961).
Від середини 1980-х років мешкав у Києві.
У кіно з 1953 року. Знімався у фільмах «Тіні» (1953), «Дорога правди» (1956), «У дні жовтня» (1958), «Коли розводять мости» (1962), «Третя ракета» (1963), «Новели Червоного дому» (1963), «Ракети не повинні злетіти» (1964), «Всюди є небо» (1966), «Березова бувальщина» (к/м, 1968), «Живий труп» (1968), «Серце Бонівура» (1969), «Крутий горизонт» (1970), «Назвіть ураган “Марією”» (1970), «Господар» (1970), «Чорний капітан» (1973), «Новосілля» (1973), «На ясний вогонь» (1975), «Канал (1975)», «Блакитний карбункул» (1975), «Переходимо до кохання» (1976), «Шлях до Софії» (1978), «Овід» (1980), «Демидівці» (1983), «Челюскинці» (1984), «Гей, на лінкорі» (к/м, альманах «Місток», 1985), «Скріпки» (к/м, альманах «Виключення з правил», 1986), «Навіть не думай!» (2003).
Автор текстів пісень до фільму «Чужа біда» (1960), сценаріїв фільмів «Загадка піраміди», «Меценат і канонір», «Загиблий екіпаж», «Тім Талер, або Проданий сміх» (1970), «Три лимони для коханої» (1987).
Помер 3 квітня 2015 року.