«АХ, СОЛОДІЙНИЦТВО ПРИМАР…»
07.06.2022
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
Як смертник отримав орден Леніна і тим порятувався.
Ах, солодійництво примар // В розгойданому мюзік – холі! Віолончелі стегна голі, // І хтиві талії гітар, І жирний ляпас підошов, // І крок кривий, як корч.
А ну, пані і панове, хто автор от сих рядків? Хтось, певно, скаже, що це із поезії «шістдесятників», або й 90-ті чи «нульові», із їхньою бравурною еротикою.
І далі, далі: Хитаючись, любов іде, До рота влипши ртом. Любов людей, любов людей Трусить животом, Животом і клубами, губами ботокуда, Губами, мов окравками скривавлених лахміть.
Це «ФОКСТРОТ» МИКОЛИ БАЖАНА (1904-83), написаний 1928 року. Авангардна образність, авангардна стилістика. У якій ламкий профіль самої епохи, яку вже ось-ось і справді зламають волею кремлівського таргана, попередника таргана нинішнього.
Далі: