«Я НЕ УМРУ ВІД СМЕРТИ - Я УМРУ ВІД ЖИТТЯ. УМИРАТИМУ - ЖИТТЯ БУДЕ МЕРТИ, НЕ МАЯТИМЕ СТЯГ».
22.05.2022
Сергій ТРИМБАЧ
НСКУ, Українська кіноакадемія
Ці рядки поет МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО (1892-1937) написав у 1917-му, у Владивостоці (служив там в армії). «Я молодим, молодим умру - бо чи стану коли старим?». Не став. У репресивний 1937-й письменника звинуватили в тому, що він є членом Української фашистської націоналістичної організації (неіснуючої насправді). А ще - ніби планував замах на С.Косіора, секретаря ЦК КП(б)У, під час першотравневої демонстрації в Києві. Сьогоднішній політичний режим Росії старанно копіює (і розвиває, креатив є) методи ЧК-НКВС-КГБ - нині СЕМЕНКА напевно б кваліфікували як «неонациста», а ще й русофоба, а ще й автора «дегенеративних віршів» (тоталітарні режими люблять тільки щось таке «гармонійне», а тут футуризм якийсь і неприйняття класичних форм). Методи успадковані підполковником КГБ Путіним - є ж якась стабільність на цім сірім і почорнілім світі.
Далі:
https://www.facebook.com/sergiy.trymbach
«Нині час совєтів, а не сонетів»: як поет Михайль Семенко потрапив до рук НКВД