f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Вересневі спогади. Згадуємо актора театру і кіно Миколу ЯКОВЧЕНКА

14.09.2021

Україноманія/Ukrainemania

11 вересня - день пам'яті Миколи Яковченка (1900-1974), неповторного батька Проні Прокопівни й Максима Перепелиці.

Микола Яковченко грав лише другорядні та епізодичні ролі, але його знала і обожнювала вся країна.

На зйомках фільму Івана Пир'єва «Наш спільний товариш» (1962) Яковченко спробував накласти собі на обличчя грим. Пир'єв на це відповів: «Миколо, таку морду, як у тебе, Бог дає один раз в сто років, та й то на Великдень. Не псуй!».

Сергій Параджанов бачив у ньому українського Чарлі Чапліна.

За його власним визначенням він був «Блазнем із сумними очима».

Олександр Корнійчук назвав його «по-справжньому народним артистом», Микола Зарудний — «найнароднішим серед усіх заслужених і найзаслуженішим серед усіх народних».

Пир'єв називав його Габенком (натякаючи про неперевершеного Жана Габена).

Помер 11 вересня 1974 року під час операції з видалення апендициту.

Його останні слова, котрі почули співробітники: «клоун йде на манеж».

Мико́ла Фе́дорович Яко́вченко (20 квітня (3 травня) 1900, Прилуки — 11 вересня 1974, Київ) — видатний український актор театру та кіно на характерних ролях. Народний артист УРСР (з 1970 року).

...Народився в м. Прилуки (нині Чернігівська область, Україна, тоді Полтавська губернія, Російська імперія) в сім'ї помічника керуючого астраханським рибним промислом, його мама крім нього мала ще четверо дітей. Його рід має початки з донських козаків — сім'я переїхала до Полтавської губернії з-під Ростова-на-Дону, мала патріархальний уклад, тяга до мистецтва не особливо заохочувалася...

Далі:

Фільмографія:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Яковченко_Микола_Федорович