Червнева втрата. ЗАБУДЬТЕ СЛОВО «СМЕРТЬ»
28.06.2021
Із-за океану, з Лос-Анджелеса, прийшла сумна новина - пішла з життя актриса КАТЕРИНА КРУПЕННИКОВА
(15.02. 1940, Ленінград / С-Петербург - 25.06. 2021, Лос-Анджелес).
Із середини 1960-х акторка працювала в Києві, на кіностудії імені О.Довженка, знялась у чималій кількості фільмів. Серед них ролі у кінострічках «Хочу вірити» Миколи Мащенка, «Два роки над безоднею» Тимофія Левчука, «Карантин» (актуальна нині стрічка), «Інспектор карного розшуку» та «Будні карного розшуку» (усі останні Суламіф Цибульник), «Народжена революцією» і «Тупик» Григорія Кохана, «Забудьте слово «смерть» Самвела Гаспарова… І скрізь актриса напрочуд артистична, яскрава, з точним і вивіреним у всіх деталях прочитанням образів.
Смерть чигала над нею з дитинства. Дитиною пізнала жах німецького концтабору в Саласпілсі, втрату матері, дитбудинок у Ризі. Добре, що батько вцілів на війні і по її закінченні знайшов дочку…
Одначе була Катерина життєрадісною і напрочуд товариською, контактною. У Києві опинилась, оскільки вийшла заміж за кінооператора Володимира Давидова (він якраз тоді зняв режисерський дебют Юрія Іллєнка «Криниця для спраглих», одразу ж і надовго заборонений). Через роки Давидов переїхав до Лос-Анджелеса, пізніше те саме зробив і їхній з Катериною син. Зрештою, там само, у Л-Анджелесі, опинилась і Крупенникова (з 2000-го). 5 років тому ми бачилися з нею там, на Голлівудщині, де відбувся Перший фестиваль українського кіно у тамтешніх краях. Вона була вочевидь рада побачитись з Ларисою Кадочниковою, всіма нами…
І от тепер її не стало. Одначе слово «смерть» з нею все одно не асоціюється.
Катерина Крупенникова була багатолітнім членом нашої Спілки кінематографістів. Спілчанка з неї була чудова - надзвичайно активна, артистична, креативна. Передусім це стосувалося участі в роботі секції кіноакторів, та і в роботі спілчанського правління вона була дуже помітною.
Царство Небесне, Вам, Катерино. Вічна і подячна пам’ять.
Сергій ТРИМБАЧ
НСКУ, Українська кіноакадемія