f y
Національна спілка кінематографістів України

Новини спілки

Підсумки засідання Секретаріату НСКУ 20 лютого 2015 року

23.02.2015

20 лютого 2015 року відбулося засідання Секретаріату НСКУ, на якому було розглянуто такі питання:

  • про порядок денний VI пленуму правління НСКУ;
  • перспективи реформування та розвитку Державного агентства України з питань кіно: бачення НСКУ;
  • про переформатування діяльності Українського Оскарівського комітету;
  • про роботу Комісії з кіноосвіти;
  • про склад журі премії НСКУ за кращі фільми виробництва 2014 року.

            Перш ніж перейти до обговорення питань порядку денного, учасники засідання вшанували пам’ять загиблих героїв «Небесної сотні» хвилиною мовчання.

Порядок денний VI пленуму правління НСКУ

            Голова Спілки Сергій Тримбач запропонував на VI пленумі правління НСКУ, що відбудеться 11 березня 2015 року, обговорити законодавче реформування сфери аудіовізуальних мистецтв, підбити ідейно-творчі підсумки розвитку українського кіно останніх років та визначитися з новими принципами формування та діяльності Українського Оскарівського комітету.

            Він повідомив, що віце-прем’єр-міністр, міністр культури В’ячеслав Кириленко вже подав на погодження до інших міністерств проект закону про збір на розвиток національної кінематографії, розроблений Міністерством культури та Державним агентством з питань кіно. Окрім того, останнім часом лунали пропозиції внести зміни у закон «Про кінематографію» або взагалі прийняти його у новій редакції. Треба докладно вивчити ці питання. Тому на Пленум буде запрошено В’ячеслава Кириленка, голову Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Миколу Княжицького, голову Державного агентства з питань кіно Пилипа Іллєнка, продюсерів тощо.

            Сергій Тримбач поділився своїми враженнями від круглого столу «Підтримка вітчизняного виробництва аудіовізуальної та кінопродукції», організованого Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та спільною програмою Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні», в якому взяли участь він і низка членів НСКУ. За словами модератора заходу Андрія Куликова, з-поміж решти українських учасників вони вигідно відрізнялися тим, що надали чіткі конструктивні пропозиції.

            Голова Спілки зазначив, що у своєму виступі акцентував на важливості для виживання та розвитку вітчизняного кіно виконання телекомпаніями норм закону «Про авторське право і суміжні права» та запропонував надати Національній раді з питань телебачення та радіомовлення повноваження контролювати його дотримання та призупиняти дію ліцензії телекомпаній у випадку, коли вони порушують його.

            Акцент на дотриманні чітких правил гри робили і європейські експерти, що брали участь в обговоренні. Зокрема, Наталя Горчак зі Словенії розповіла, що за порушення законодавства про рекламу телеканали сплачують штрафи від 3 до 30 тис. євро. А за недотримання ефірних квот – до півмільйона євро. І головне тут – невідворотність покарання. Україні слід до цього прагнути.

            Важливо також на Пленумі НСКУ окрім реформ поговорити про творчість, продовжив Сергій Тримбач. Оцінити зроблене у вітчизняній кінематографії протягом 2010–2015 років, а також спробувати дати прогноз і вказати можливі шляхи розвитку українського кіно (наприклад, щодо його орієнтації на масового глядача тощо). На обговорення запрошуються кінокритики та журналісти.

            Секретаріат затвердив порядок денний VI Пленуму НСКУ.

Перспективи реформування та розвитку Держкіно: бачення НСКУ

            Останнім часом, повідомив Сергій Тримбач, окремі кінематографісти виступають із закликом ліквідувати Державне агентство України з питань кіно і передати його функції Міністерству культури. Він нагадав, що в новітній історії українського кіно таке відбувається вже не вперше – і завжди із сумними наслідками.

            Наприкінці 1980-х років багато в чому завдяки Спілці Державний Комітет з кінематографії – спеціальний центральний орган виконавчої влади, що опікувався питаннями кіно, – було ліквідовано. Але коли це відбулося, виявилося, що активісти прагнули іншого, тож одразу розпочали агітувати за створення такого комітету в Україні. Щоправда, тільки-но запрацював Держкінофонд, очолюваний Юрієм Іллєнком, знову вибухнули протести. 1992 року інституцію ліквідували, а замість того створили маленький департамент у Міністерстві культури, що мав слабкий вплив на державну політику в галузі кіно. На думку Сергія Тримбача, руїна 1990-х років у вітчизняній кінематографії була зумовлена також і цим.

            Секретаріат підтримав тезу про необхідність збереження та розвитку Державного агентства з питань кіно, адже будь-які дії, спрямовані на ліквідацію Держкіно можуть призвести до радикального погіршення ситуації у вітчизняній кінематографії.

            Водночас, не можна не визнати, що діяльність Держкіно у її нинішньому вигляді не відповідає ситуації. Фактично, нині вона просто розподіляє фінансування (коли воно є). Інституцію слід реформувати, наблизивши її діяльність до європейських зразків – Польського кіноінституту, Британського інституту кіно тощо. При тому рухаючись у напрямку забезпечення симбіозу зусиль держави і громадянського суспільства. Таку реформу Держкіно слід зробити якомога швидше, щоб оновлена інституція постала ще до запровадження збору на розвиток національної кінематографії.

            Звичайно, мова не йде про сліпе копіювання зарубіжного досвіду. Сергій Тримбач повідомив, що на зустрічі із В’ячеславом Кириленком Кшиштоф Зануссі розповідав, що у Польщі не всі задоволені системою конкурсного відбору проектів у Польському кіноінституті. Дмитро Томашпольський додав, що незадоволені польською моделлю й у Литві. Запровадження збору на розвиток національної кінематографії тут не вповні виправдало себе.

            Секретаріат ухвалив запропонувати та взяти участь у розробці концепції розвитку Держкіно, реалізація якої забезпечить його трансформування у структуру, подібну відповідним інституціям у країнах Західної Європи. Крім того, йдеться про залучення громадянського суспільства до управління такими інституціями.

            Разом із тим, під час обговорення було наголошено, що Держкіно має забезпечити фінансування тих 10 фільмів, які були запущені у виробництво і нині фактично гинуть. Ще одне дражливе питання, що потребує врегулювання, – публічне підбиття підсумків останнього пітчингу, адже колегія Міністерства культури досі не затвердила результати Сьомого конкурсного відбору кінопроектів для формування програми виробництва та розповсюдження національних фільмів 2015-2016 років.

Про переформатування діяльності Українського Оскарівського комітету

            Денис Іванов ознайомив Секретаріат із результатами діяльності Ініціативної групи з розробки принципів формування Українського Оскарівського комітету та регламенту його роботи.

            Оскільки премія Американської кіноакадемії «Оскар» у номінації «Кращий іноземний фільм» є престижною міжнародною премією, то право обирати стрічку-номінанта слід делегувати такому Оскарівському комітету, члени якого орієнтуються в сучасному світовому кінопроцесі, зазначив Денис Іванов.

            Для відбору членів Комітету варто створити Громадську раду у складі:

  • учасників творчих груп ігрових фільмів, які брали участь від України у фестивалях класу «А» або були номіновані на премії професійних кіноакадемій Америки та Європи, починаючи з 1991 року (авторів сценарію, режисерів, операторів-постановників, художників-постановників, виконавців головних ролей, продюсерів);
  • українців-членів Європейської кіноакадемії;
  • українців-членів Американської кіноакадемії;
  • учасників відбіркових комісій українських МКФ ігрового кіно (Київського МКФ «Молодість», Одеського МКФ);
  • українських кінокритиків, членів Міжнародної асоціації кінопреси.

            Кожен із членів Громадської ради може номінувати з-поміж інших членів Громадської ради п’ятьох кандидатів у члени Оскарівського комітету. 15 осіб, які отримали найбільшу кількість голосів, стають учасниками Комітету, що діє в такому складі два роки, після чого відбувається його ротація.

            Ініціативна група запропонувала оцінювати подані до Оскарівського комітету фільми за змішаною 10-бальною системою. 5 балів члени Оскарівського комітету виставляють за художні чесноти стрічки, ще 5 балів – нараховують за її відповідність таким критеріям:

  • світова прем’єра у міжнародному конкурсі кінофестивалю класу «А»;
  • призи на МКФ класу «А»;
  • наявність підписаного контракту або договору про наміри із дистриб’ютором у США;
  • наявність міжнародного прокатника, дистриб’ютора на інших територіях;
  • наявність рецензій на фільм у міжнародних галузевих виданнях Variety, Hollywood Reporter, Screen International, Indiwire тощо.

            Голосування є персональним і відбувається на підсумковому засіданні Оскарівського комітету за присутності 2/3 від його складу. Члени комітету, імена або компанії яких вказані у титрах фільмів-кандидатів, у голосуванні участі не беруть.

            Секретаріат підтримав запропоновані принципи формування та діяльності Українського Оскарівського комітету і прийняв рішення, що НСКУ має перебрати на себе всю роботу по організації та веденню справ Комітету. З цією метою належить знайти спільну мову з Асоціацією продюсерів України.

Про роботу Комісії з кіноосвіти

            Про роботу Комісії з кіноосвіти розповів Богдан Вержбицький. Перед тим його поздоровили із успіхом учня Артема Рижикова, кінооператора стрічки «Російський дятел», що перемогла на престижному кінофестивалі у Санденсі (Артем Рижиков зі сцени подякував своїм вчителям Богдану Вержбицькому та Вадиму Верещаку). Також Секретаріат привітав кінооператора Сергія Михальчука із отриманням Срібного ведмедя Берлінале за видатні досягнення в кіномистецтві за його роботу над стрічкою «Під електричними хмарами».

            Богдан Вержбицький зазначив, що у студентів нині є сотні кіноробіт, які ніхто не бачив, адже під час їх виробництва не було врегульовано питання авторського права. Таким чином навіть якщо телеканали звертаються із пропозицією транслювати такі фільми або виникає можливість організувати їх кінопрокат (як-от у кінотеатрі українського фільму «Ліра»), це нерідко виявляється неможливим, адже для того, щоб отримати державне прокатне посвідчення слід на підтвердження прав на фільм надати документи, яких нема.

            Один із напрямків врегулювання цієї ситуації – заздалегідь підписувати між навчальним закладом і студентами договори виробничого завдання на їхні навчальні роботи. Таким чином навчальний заклад отримав би змогу проводити системну роботу із розповсюдження та демонстрування таких фільмів. Якщо від того з’являться певні фінансові надходження, що будуть спрямовані на виробництво студентських робіт, це додатково мотивуватиме навчальну діяльність.

            Відсутність фінансування студентських кіноробіт є істотною проблемою. Міністерство культури останніми роками не фінансує виробництво таких фільмів. Держкіно нині до кіноосвіти взагалі не має жодного стосунку, хіба що бере студентів на практику. У пітчингах Держкіно можуть брати участь лише студенти останнього року навчання – ті, що вже мають ступінь бакалавра. Якби Держкіно виділяло хоча б відсоток коштів, призначених на кіновиробництво, студентському кіно – це вже була б відчутна підтримка.

            Складнощі полягають і в тому, що загальні правила діяльності вищих навчальних закладів не враховують специфіки кіноосвіти. Незадовільним є розподіл годин на практичні та лекційні заняття, студенти замало знімають. Форма запуску дипломної роботи у виробництво відрізняється від стандартів Міністерства освіти. Особливим є і колективний характер дипломної роботи, яку можуть захищати одразу декілька студентів.

            Потребує врегулювання питання підготовки студентів за кошти державного бюджету та за контрактом. Нині талановитого «контрактника», що демонструє високий потенціал і результати, перевести на бюджетне місце практично неможливо. Так само не можна перевести на контракт і «бюджетника», що вчиться без особливого захоплення, але задовільно виконує програму навчання. Треба запроваджувати механізм конкуренції між ними, аби навчати за кошти державного бюджету саме тих, хто демонструє високий рівень підготовки.

            Одним із варіантів покращення фінансування підготовки спеціалістів галузі кіно є скорочення набору при збереженні існуючих обсягів фінансової підтримки кіноосвіти. Якщо держава прагне робити інвестиції в майбутнє, вона має вплинути на ситуацію. І це, звичайно, стосується не лише кіноосвіти, а й підтримки галузі кіно в цілому, адже навчальні заклади готують спеціалістів, яким фактично нема де працювати, оскільки кіновиробництво зупинено.

            Насамкінець, було відзначено, що НСКУ слід всіляко підтримувати і співпрацювати із тими ініціативними групами, які нині займаються кінопрокатом студентського кіно, зокрема, об’єднанням «Сучасне українське кіно».

Про склад журі премії НСКУ за кращі фільми виробництва 2014 року

            Заступник голови Спілки Роман Ширман повідомив, що приймання фільмів на здобуття Премії НСКУ за найкращі здобутки українських кінематографістів триває до 1 березня 2015 року, а саму церемонію нагородження заплановано на 24 квітня. Її підготовкою опікується продюсер Олена Подольська. Він ознайомив присутніх із пропозиціями щодо членів оргкомітету та журі премії НСКУ.

            Секретаріат затвердив запропоновані кандидатури. До оргкомітету премії увійшли Сергій Тримбач, Роман Ширман, Володимир Войтенко та Ірина Каплична. Склад журі буде оприлюднено після узгодження з кожним його членом осібно.

Сергій Васильєв

14 грудня, п’ятниця, Синій зал ЦИКЛ ВЕЧОРІВ «КІНО І ФУТБОЛ» «Футбол в зарубіжному ігровому кіно»

15 грудня, субота, Синій зал Визначна актриса театру і кіно МАЛЬВІНА ШВІДЛЕР

7-9 листопада, четвер-субота, Червоний зал «Сучасна анімація - досягнення, проблеми, перспективи»