Приходько Олег
(29.12.1954)
Кінодраматург, письменник.
Народився у Литві.
Закінчив режисерський факультет Ленінградського державного інституту культури (1976) та сценарний факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1985, майстерня В. Нікіткіної).
У різні роки працював режисером і актором у драматичних театрах, був редактором і сценаристом Київської кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка.
Викладав кінодраматургію у Київському державному інституті театрального мистецтіва імені І.К. Карпенка-Карого та Київському державному університеті культури.
Вів сценарні курси на кіностудіях Film.ua та «Прима-фільм».
Фільмографія
- «Циклон» (1988, реж. В.Волошин),
- «Савраска» (1989, реж. В.Волошин),
- «Українська вендетта» (1990, реж. В.Крайнєв),
- «Розпад» (у співавторстві із М.Бєліковим, 1990, реж. М.Бєліков, Україна, США)
- «Мана» (1992, реж. Б.Михайлов),
- «Спосіб убивства» (1993, реж. О.Гойда),
- «Як гартувалася сталь» (у співавторстві, 2000, 20 серій, реж. Хан Ган, КНР),
- «Слід перевертня» (за власним романом «Перевертень», у співавторстві з В.Попковим, 2001, 10 серій, реж. В.Попков, Росія),
- «Лялька» (2002, 12 серий, реж. В.Попков, Б.Небієрідзе),
- «Овід» (у співавторстві, 2003, 20 серій, реж. У Тіань Мінг, КНР),
- «Попіл фенікса» (2004, 12 серій, реж. В.Попков, Росія, Україна),
- «Опери. Хроніки вбивчого відділу» (серія «Почерк вбивці», у співавторстві з Н.Кміт, 2004, реж. В.Крайнєв, серія «Кур’єр», 2007, реж. В. Шевельков, Росія),
- «Жіноча робота із ризиком для життя» (2005, 2 серії, реж. К.Шафоренко),
- «Психопатка» (2006, 2 серії, реж. О.Пархоменко),
- «Всі мають померти» (2007, 2 серії, реж. С.Буковський),
- «Мім Бім, або Чуже життя» (2007, реж. І.Войтюк, Росія, Україна),
- «Реквієм для свідка» (за власним однойменним романом, 2008, 4 серії, реж. В.Крайнєв, Росія, Україна),
- «Слідчий Тихонов» (фільм 9-ий «Телеграма з того світу», у співавторстві з Ю.Морозовим, 2016, реж. Е. Оганесян, Росія), а також – «Невгамовна Аглая» (16 серій, Росія) та «Вікно життя – 2» (11 та 12 серії, 2017).
Лауреат Премії Міністерства культури України «За найкращий кіносценарій 1995–1996 років» за кіносценарій «Уркагани» (1994–1995, у співавторстві з В.Крайнєвим).
Автор радіоп’єс «Пришел молодой человек» (1984, Всесоюзне радіо, Москва) та «Сельские разговоры начистоту» (1985, Всесоюзне радіо, Москва).
Автор прозових творів:
- повістей «Вольный Петр» (1992), «Действующие лица и исполнители» (1994), «Девочка Надя. Акварель» (2009), «Игра небес» (2010),
- казок для дорослих «Безмолвие», «Душа шпиона» (2006),
- романів «Один в чужом пространстве» (1994, Премія журналу «Радуга» «За найкращий твір 1994 року»), «Вне закона» (1995), «Запретная зона» (1995), «Прыжок рыси» (1996), «Жесткий вариант» (1996), «Реквием для свидетеля» (1996, Премія журналу «Радуга» «За найкращий роман 1997 року»), «Каратель» (1997), «Оборотень» (1997), «Горсть патронов и немного везения» (1998), «Личный убийца» (1998), «Гриф: возвращение наемника» (1999), «Показания пророка» (2010, Премія журналу «Радуга» і Посольства РФ в Україні «За внесок в російську літературу»).