Давиденко Георгій

(02.05.1937)
Кінорежисер, сценарист.
Член Національної спілки кінематографістів України.
Народився в містечку Поліське Київської області.
У 1974 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Від 1957 року працював на Київській кіностудії науково-популярних фільмів.
Від 1999 року — художнiй керiвник кіностудії «Просвiткiно».
Лауреат дев’яти мiжнародних кiнофестивалiв.
Створив понад 50 науково-популярних, хронікально-документальних, учбових фільмів, серед яких:
- «З вогнем не жартують» (1976),
- «Комплексні алюмінієві заводи на експорт» (1978),
- «Металургійний завод Бокаро» (1978),
- «Лінії електропередач» (1979),
- «Конверторне виробництво» (1979),
- «Підприємства будіндустрії» (1980),
- «Гірничо-збагачувальний комбінат Ерденет» (1980),
- «55 мільйонів кіловат» (1981),
- «Шлях до золотого Меркурія» (1982),
- «Співробітництво СРСР—Індія» (1982),
- «Сонцю і вітру назустріч» (1984),
- «Табірний пил» (1990),
- «Сорочка зі стьожкою» (1992),
- «Історик та історія» (1992),
- «Жезл» (1992, у співавторстві),
- «Тверді мелодії» (1993),
- «Невідома Україна. Золоте стремено» (документальний цикл, 1993, «Фільм 9. Там, на горі, січ іде», «Фільм 10. Гартуючи юнацтво», «Фільм 11. З полону — за волю», «Фільм 12. Останні лицарі»),
- «Щоб жити» (1997),
- «Katharsis. Очищення» (2001, у співавторстві),
- «Пробач мені, Поліське» (2004, у співавторстві),
- «Коні, коні, ви знову зі мною» (2007, у співавторстві).
Учасник миротворчої мiсiї ООН у Боснiї i Герцоговинi.
Батько кінорежисера Олександра Давиденка.