f y
Національна спілка кінематографістів України

Персоналії

Давиденко Георгій

(02.05.1937)

Кінорежисер, сценарист.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Народився в містечку Поліське Київської області.

У 1974 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Від 1957 року працював на Київській кіностудії науково-популярних фільмів.

Від 1999 року — художнiй керiвник кіностудії «Просвiткiно».

Лауреат дев’яти мiжнародних кiнофестивалiв.

Створив понад 50 науково-популярних, хронікально-документальних, учбових фільмів, серед яких:

  • «З вогнем не жартують» (1976),
  • «Комплексні алюмінієві заводи на експорт» (1978),
  • «Металургійний завод Бокаро» (1978),
  • «Лінії електропередач» (1979),
  • «Конверторне виробництво» (1979),
  • «Підприємства будіндустрії» (1980),
  • «Гірничо-збагачувальний комбінат Ерденет» (1980),
  • «55 мільйонів кіловат» (1981),
  • «Шлях до золотого Меркурія» (1982),
  • «Співробітництво СРСР—Індія» (1982),
  • «Сонцю і вітру назустріч» (1984),
  • «Табірний пил» (1990),
  • «Сорочка зі стьожкою» (1992),
  • «Історик та історія» (1992),
  • «Жезл» (1992, у співавторстві),
  • «Тверді мелодії» (1993),
  • «Невідома Україна. Золоте стремено» (документальний цикл, 1993, «Фільм 9. Там, на горі, січ іде», «Фільм 10. Гартуючи юнацтво», «Фільм 11. З полону — за волю», «Фільм 12. Останні лицарі»),
  • «Щоб жити» (1997),
  • «Katharsis. Очищення» (2001, у співавторстві),
  • «Пробач мені, Поліське» (2004, у співавторстві),
  • «Коні, коні, ви знову зі мною» (2007, у співавторстві).

Учасник миротворчої мiсiї ООН у Боснiї i Герцоговинi.

Батько кінорежисера Олександра Давиденка.