Колтунова Вікторія
(4.01.1946)
Український кінознавець, драматург, письменник, редактор.
Народилася в Одесі у кінематографічній родині (батько – кінодраматург і режисер Григорій Колтунов).
Закінчила 4-річну школу кіноактора і Одеський державний університет імені І.І. Мечникова.
Перша публікація – в 15 років. Тоді ж – фільм «Чорна чайка» (1962, режисер Григорій Колтунов) з її участю в одній з головних ролей. Тоді ж прочитала на Ленінградському обласному радіо своє оповідання «Стрибок на місяці». І в тому ж році почала друкуватися в молодіжній пресі (ленінградська газета «Смена»).
Авторка п'яти сотень публікацій про кіно і театр (газети «Знамя коммунизма», «Комсомольская искра», «Вечерняя Одесса», «Юг», «2000», «Киевские ведомости», «Вечерние вести», «Окна», «Газета по-киевски», «Аспект», «Контраст», «Культура та життя», «Література та життя», «Чорноморська коммуна», «На екранах України», «Одесский вестник», «Время Ч», «Свобода истины», «To the point» (США), «Литературная газета плюс» (Севастополь), «Думская», «Киевский телеграф», журнали «Новини кіноекрану», «КІNO-Коло», «Кинодайджест», «Дніпро», «Джерело», «Ключ», «Фаворит», «Телекритика», «Артистическая бухта», «Кругозор» (Нью-Йорк), збірка Спілки кінематографістів «Кіно-Коментарі»).
Авторка трьох п'єс, дві з яких ішли в її власній постановці в Пересувному дитячому театрі, а третя в Одеському ТЮГу.
Перекладала з іспанської твори Федеріко Ґарсіа Лорки.
У 1990-х роках очолювала творчо-виробничу фірму «Голубые дороги», що займалася виробництвом документальних фільмів.
У грудні 2004 року наодинці здійснила поїздку Донеччиною з метою агітації за Помаранчеву революцію. Наодинці тому, що більш туди з такою місією ніхто не захотів їхати. По поверненні написала репортаж «Донецьк, Донбас…», надрукований, окрім українських газет, у США й Австралії. Після його публікації в американській газеті «To the point» прийшла подяка від української діаспори Каліфорнії «За сприяння створенню в США шляхетного, романтичного образу України».
Газета з репортажем «Донецьк. Донбас…» та її документальний фільм «Одеса. Листопад 2004» були узяті в «Музей Помаранчевої революції» в Києво-Могилянській академії як виставковий матеріал. За ту поїздку та активну участь у Майданських подіях нагороджена Почесним знаком «Гвардія революції» №4279.
Є членом:
- Національної спілки кінематографістів України,
- Національної спілки журналістів України,
- Міжнародної федерації журналістів,
- Конгресу літераторів України,
- Міжрегіональної спілки письменників України,
- Южно-русского союза писателей Украины,
- Національної спілки театральних діячів України,
- Міжнародного комітету захисту прав людини при ООН,
- Міжнародної літературно-мистецької академії України.
Нагороди:
- Лауреат літературної премії імені поета-шістдесятника Юрія Каплана,
- Диплом Міжнародного співтовариства письменницьких організацій слов'янських країн «За вагомий внесок у розвиток літературного процесу та зміцнення міжнародних творчих зв'язків»,
- «Почесна грамота» та «Лист подяки» Міжнародного співтовариства письменницьких спілок слов'янських країн «За внесок у розвиток літературного процесу в Україні»,
- Диплом італійської Академії мистецтв Ферроні «За внесок у світове мистецтво»,
- Медаль Міжнародного комітету захисту прав людини при ООН «Високий ступінь відзнаки»,
- «Знак пошани» Національної спілки журналістів України,
- Почесний знак «Гвардія Помаранчевої революції» №4279,
- Неодноразовий лауреат фестивалю «Славянские традиции» у 2010 та 2011 роках у номінації «Мала проза» (перші та другі місця).