Сергій Неретін vs українські кінокритики: хто кому що винен?
02.10.2017
У соціальних мережах знову загострилась і набула характер відкритого конфлікту одна із давніх проблем українського кіносередовища – проблема запиту на кінокритику, її якості та соціальної відповідальності, зокрема її ролі у популяризації нових вітчизняних фільмів для публіки. «ВідеоТеКа» опитала фігурантів цього конфлікту.
«Кинокритики, не снявшие ни одного фильма, не сыгравшие ни одной роли, не написавшие ни одного сценария – автоматически идут в топку... Это просто болтуны, ничем не отличающиеся от бабок у подъезда...» – такий відверто образливий коментар залишив перший заступник голови Держкіно Сергій Неретін під постом директорки кінотеатру «Жовтень» Людмили Горделадзе.
У своєму дописі вона ділилась враженнями від дискусії про кінокритику, що відбулась у рамках цьогорічного фестивалю «Де кіно». У цьому ж пості пані Горделадзе висловила свої побажання до українських кінокритиків: «Очень важно, чтоб критики на этапе начала проката фильмов, особенно национального кино, воздерживались от высокомерно-уничижительного тона и формата своих выступлений. Все, что критик хочет сказать плохого про новое кино, желательно сказать через 3 недели проката».
Розуміючи благі наміри авторки допису, тим не менш більшість кінокритиків, які прокоментували її пост, розкритикували позицію пані Горделадзе.
«Главный камень преткновения, как мне представляется, в том, что большинство кинокритиков вовсе не считают, что кассовые успехи украинских фильмов идут на пользу отечественной индустрии, украинской культуре, нашей стране и человечеству даже тогда, когда речь идёт о картинах никуда не годных. Более того, они всем сердцем, всем разумением своим убеждены, что, набрасываясь с доступным им публицистическим задором на жёваные куски киноплёнки, выдаваемые за кинофильмы, до проката, в начале проката, в конце проката и после его завершения, они выполняют свой священный профессиональный долг, страшась однажды услышать голос с небес: "Тебе был дан вкус, эфир, блог с Фейсбук-аккаунтом и какой-никакой литературный дар, но ты не сделал того, что следовало, чтобы воспрепятствовать воцарению халтурщиков и бездарей, чтобы вырвать своих несчастных ближних из тьмы эстетических заблуждений. Пара веков просмотра хитов национального проката будет для тебя заслуженным наказанием"», – ось так не без іронії відреагував на позицію Людмили Горделадзе кінокритик, член Українського Оскарівського комітету, член Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI Олександр Гусєв.
Ну, а далі дискусія про те, чи мають українські кінокритики право на свою професію, кому і що вони винні і чи зобов'язані вони бути поблажливими до невдалих українських фільмів тільки тому, що вони українські, розгорнулась уже на фейсбук-сторінці пана Гусєва (дивіться тут), а також підштовхнула висловитись на захист кінокритиків деяких знаних у кіносередовищі діячів (зокрема, Дениса Іванова та Антона Пугача).
28 вересня 2017 року, під час заходу, присвяченого допрем'єрному показу фільму Аркадія Непиталюка «Припутні» у Києві, «ВідеоТеКа» мала можливість поговорити про предмет цієї онлайн-суперечки із обома сторонами конфлікту. Пропонуємо вашій увазі коментарі Сергія Неретіна, а також кінокритиків Олександра Гусєва та Ігоря Грабовича.
«ВідеоТеКа», 1 жовтня 2017 року