Юджин Ефуні: Українське кіновиробництво потребує корінних реформ
07.05.2016
Антон Філатов, Cut Insight
Юджин Ефуні працював над низкою американських, російських і українських фільмів. Це дає йому можливість дивитися на наше кіновиробництво як ізсередини, так і з відстані. В ексклюзивному інтерв’ю CUT, Юджин розповів про те, що необхідно змінити в українському кіносвіті, щоби він став ближче до статусу повноцінної кіноіндустрії.
Що б ви порадили змінити в системі українського кіновиробництва, щоб у нас краще пішли справи в цій сфері?
По-перше, потрібно реформувати освіту. Поки що вона відсутня. Все, що стосується режисури, продюсування, сценарної майстерності, знання історії кіно й низки інших кіно спеціальностей – це все просто жахливо. Деякі випускники українських кіновузів не знають навіть базових речей. Разом із тим є хороші оператори і фахівці, наприклад, по освітлюванню.
По-друге, до кіновиробництва тут ставляться не як до прибуткового бізнесу. Продюсери закладають свій основний заробіток у бюджет. Звідси випливає жахливе злодійство, яке в окремих випадках досягає 50-60% бюджету. Продюсери нещадно обкрадають власні фільми.
По-третє, різні країни світу, ставлячи собі за мету розвинути кіновиробництво, приймають закони, які спрощують створення фільмів. Наприклад, податкові повернення. Така схема давно й успішно діє у багатьох штатах США, Канаді, Ірландії, Новій Зеландії, Румунії, Австралії та багатьох інших країнах.
Ви планували відкрити в Україні кіношколу…
Так, мені просто не вистачає кінопрофесіоналів для повного циклу виробництва, тому я й хотів би виростити фахівців, з якими можна було б створювати кіно. Я розумію, що по-іншому професіонали тут просто не з’являться. Наприклад, коли американські інвестори відкрили студію візуальних ефектів у Болгарії, то перш за все вони організували школу, в якій навчили фахівців, і в подальшому працювали саме з ними.
Ще не вистачало часу взятися за створення такої школи, і регулятивна база отримання освітніх ліцензій в Україні непроста, та я розраховую колись впоратися з цим.
Як працювалося з українськими кінематографістами над «Ржевським проти Наполеона»?
По-перше, дратувало і заважало якості проекту дике крадійство. А по-друге, я зіткнувся з абсолютною байдужістю українських партнерів і небажанням набувати нового досвіду.
Спеціально для цього проекту ми привезли в Україну обладнання для зйомок 3D, вартість якого досягла $900 тис. Тому я запропонував запросити на знімальний майданчик інтернів, які б у процесі зйомок навчилися працювати з такими технологіями і надалі могли би стати затребуваними фахівцями у зйомках 3D. На той момент професіоналів по роботі зі стереообладнанням у Європі було небагато. Ринок був не заповнений, і в українців був шанс стати в числі перших у Європі, що пропонують 3D виробничі послуги.
На моє здивування, прийшло всього п’ять інтернів, які ліниво провели пару годин на знімальному майданчику, не бажали вчитися і нічого не засвоїли. А саме устаткування після цього десь застрягло і більше ніде не використовувалося.
Практично у кожної країни є якісь свої кліше у кіно. Україна зараз знаходиться у стані пошуку своїх кіношних трендів. Які теми варто піднімати в наших фільмах?
Звичайно ж, просто необхідно використовувати Чорнобиль з усім його негативним і сумним досвідом – в різних жанрах, жахи, драми і навіть комедії. Разом із тим, Україна – дуже маловідома країна. Тому потрібно знімати фільми, в яких би показувалися найцікавіші місця країни, а також про її мешканців. А браку цього в Україні немає.
На якому етапі зараз знаходиться робота над екранізацією роману Дмитра Глухівського «Метро 2033»?
«Метро 2033» – це франчайз, що складається з вісімдесяти книг і кількох відеоігор, що продаються по всьому світу. Фільм, знятий на основі цього проекту, буде масштабним. Одним із його продюсерів є Майкл Де Лука (номінант на «Оскар» за «Капітана Філліпса», «Соціальну мережу» і «Людину, яка змінила все» – ред.). Бюджет картини, скоріш за все, перевищить $100 млн. На даний момент ми підбираємо режисера для цього проекту.
Антон Філатов, Cut Insight, 25 квітня 2016 року