Катерина Науменко: Хоча ініціативи маленькі, але усе кудись рухається
03.03.2015
Оргкомітет фестивалю сценарної майстерності "КІНОСКРИПТ" зустрівся із Катериною Науменко (співавтором сценарію "На тому березі", що отримав Гран-прі) та поспілкувався про її творчі досягнення та плани.
Звідки дізналася про фестиваль “КІНОСКРИПТ”?
- З соц. мережі… Діма Сухолиткий-Собчук зробив репост... Сценарій “На тому березі” не пройшов на пітчинг. Він лежав і мозолив очі і я подумала, що треба його кудись прилаштувати.
Не бентежило, що це якийсь новий фестиваль, про який ніхто не чув?
- Якщо чесно, я якось автоматично відправила, побачила конкурс, дедлайн, встигаю, відправила і забула. Тому, коли мені Олена Яковицька написала, що я отримала приз, дуже здивувалася. От на “Коронацію слова” якось не здогадалася відправити. (сміється)
А на врученні нагороди тебе не було, чому?
- У мене чоловік... і його не впустили в Україну, тому треба було поїхати в Пітер (Санкт-Петербург) і там розписатися. Я поїхала у листопаді в Пітер. Ми місяць чекали… на оформлення документів.
Аж місяць?
- Раніше ніяк не можна було. 26-го грудня ми розписалися і виїхали до Києва.
Є певні очікування від проекту, який виграв?
- Дуже хотіла б відзняти сценарій, і дійсно рада, що ми отримали приз, бо в 13-му році ми навіть не пройшли в перший тур на пітчингу держкіно. Я читала коментарі і вони були досить сумні. Не могла повірити, що так недооцінили сценарій і ось...несподівано головний приз… це приємно… тому є певні сподівання, що він все ж таки реалізується.
Ви писали його разом з Марією?
- Так, там навіть більше роботи Марії… маю на увазі Марію Шульґіну.
Через ґ?
- Це до речі нам виправив Володимир Войтенко.
А Марія з Пітера?
- Так, ми з Марією вчилися разом на сценарних курсах в Пітері в Юрія Клєпікова.
Після фестивалю до нас звертаються студії, щоб прочитати сценарії переможців. Коли відправила роботу чи сподівалася на те, що твій сценарій будуть просувати?
- Думаю, в нашій країні ще не звикли, що наші роботи хтось кудись буде просувати.
Ти плануєш жити в Україні чи в Росії?
- В Україні.
Ти навчалася в Росії, як там працює кіноіндустрія?
- Ленфільм зараз виглядає навіть сумніше за кіностудію Довженка. Це відчувається за атмосферою. Правда, це було в 2011 році, тому можливо зараз щось і змінилося, я давненько там не була. Є сильні викладачі, а є досить посередні і я не розумію, для чого вони там. Ось наприклад на операторські курси в житті не поїхала б, а на сценарні, ще до того в Клєпікова повчитися, то це справді вартує. Рік навчання і двічі на тиждень зустріч з майстром - сподівання виправдані. А так, все виглядає сумніше ніж у нас. Тут хоча ініціативи маленькі, але усе кудись рухається.
Але ж є виробництво, гроші на проекти, а у нас лише держкіно і то бюджет врізали?
- Нічого не можу сказати про це, на їхні гроші ніколи не претендувала і людей, які отримували там гроші на свої проекти , особисто не знаю… знаю випускників там і тут. Тому про наших скажу, що вони більш наближені до професії, тому що там більший відсоток випускників не працює за спеціальністю.
Чи була ідея крім Росії поїхати десь вчитися закордон… Франція, Англія, де більш розвинута індустрія?
- Ні, не було, у мене була мрія навчатися у Юрія Клєпікова і я її здійснила, при чому виявилось, що мені більше довподоби режисерська професія, хоча в співавторстві працювати цікаво. Я не можу багато часу сидіти над сценарієм, тягне знімати.
А на цей сценарій, які бачиш перспективи?
- Після пітчингу був продюсер, який потім щез… прізвище називати не буду, мене здивулала його зацікавленість, але потім він не з’явився чи грошей не було чи що.
Бажання працювати над проектом далі залишилося?
- Мені здається, що я пережила цю історію… мені хочеться знімати повний метр, у мене є інші роботи, хочу йти далі, подивимося… хоча якщо хтось завтра постукає в двері і скаже, що є гроші для сценарію “На тому березі” - так, я скористаюся цим шансом.
Є вже відзняті роботи?
- Так, звичайно, у мене є дипломні дві роботи, комерційний повний метр, телемуві.
Є перемоги?
- Перша моя робота “Не страшно” перемогла у конкусній програмі на “Молодості”, потім ми перемогли в Греції, а ще в студентському фестивалі “Десята муза”. Фільм поїздив по європейьких фестивалях … в Австрії був.. у ВГІККУ. Згодом була робота “Весна завжди приходить”, яка окрім “Десятої музи” ще не встигла ніде побувати, закінчую субтитри. На українські фестивалі не відправляла, бо робила її в Пітері і вважаю, що вона більш російська, хоча у нас була інтернаціональна команда, оператор - дівчина з Білорусі, Марія - автор сценарію - росіянка, монтажер - литовець, я - українка, але ця робота дуже відрізняється від тих, які знімала тут… бо все інше...мова...реальність.. з російськими акторами в тому середовищі… ти це вбираєш в себе і по-іншому відтворюєш. Тут реальність інша… я по-іншому відчуваю фактуру життя тут і там.
3 березня о 17:00 у Будинку кіно (м. Київ, вул. Саксаганського 6) відбудеться Лабораторія Сценаріїв з переможцями “КІНОСКРИПТ-2014”, де можна буде особисто послухати та оцінити кращі сценарії фестивалю.
“КІНОСКРИПТ”, 23 лютого 2015 року