Лариса Брюховецька презентувала нову книгу «На полі кінематографічному. Сценарії Івана Драча»
03.11.2016
26 жовтня 2016 року у Національному музеї літератури України відбулася презентація книги кінокритика, кінознавця, викладача кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лариси Брюховецької «На полі кінематографічному. Сценарії Івана Драча», повідомляє офіційний сайт музею.
На зустрічі були присутні учні спеціалізованої школи №53 м. Києва.
Авторка також розповідала про феномен «українського поетичного кіно» – напряму, що мав справжнє національне забарвлення, був своєрідним втіленням «українськості» в кінематографі.
Окрасою зустрічі стали народні пісні у виконанні барда Володимира Самайди: лемківська – «Ой у гаю зеленім», «Прощай, прощай, моє кохання» (музика Івана Миколайчука на слова Генріха Гейне в перекладі Івана Франка) та «Ой у полі вітер віє».
Лариса Брюховецька розповідала про віхи формування Івана Драча як митця та згадала ключові його сценарії, фільми за якими стали шедеврами українського кіно, а саме:
«Криниця для спраглих»
Сценарій написано 1964 року, у 1965 знято фільм, але покладено «на полицю» і вперше показано 1987 року.
«Криниця для спраглих» була дипломною роботою випускника Вищих курсів сценаристів і режисерів Івана Драча, молодого, але вже відомого поета. І першим же сценарієм Іван Драч зі своїм особливим письмом, з власною творчою манерою, показав себе драматургом, який блискуче оволодів професією. Це був твір, який відповідав усім канонам сценарної майстерності.
Історію діда Левка, який, не дочекавшись синів на своє сімдесятиріччя, викликав їх телеграмою, налякавши удаваним погіршенням здоров’я, було написано в тій поетичній манері, яка стала характерною ознакою кращих фільмів, що їх потім було об’єднано під назвою українського поетичного кіно.
«Камінний хрест»
Сценарій за мотивами новел Василя Стефаника «Камінний хрест» та «Злодій». В ньому розгортається драма вимушеної еміграції селянинської родини з Буковини за океан через неможливість вижити й жити достойно на Батьківщині.
«Іду до тебе»
Драма, присвячена 100-річчю від дня народження української поетеси Лесі Українки. Фільм «Іду до тебе» розповідає про трагічне кохання та розкриває багатогранну постать української поетеси Лесі Українки. В фільмі розкриті не тільки ліричні переживання поетеси, але й її велика любов до України, до рідної мови, що є «душею народу».
«Пропала грамота»
Сценарій Івана Драча за Миколою Гоголем. Героїчна комедія з лукавою усмішкою і запальним гумором розповідає про повний пригод шлях козаків Василя та Андрія з гетьманською грамотою до цариці у Петербург, а після цього – про їхнє щасливе повернення в рідну Диканьку.
«Київська фантазія на тему дикої троянди-шипшини»
Це кіноповість у двох частинах, написана у співавторстві з Іваном Миколайчуком, про Миколу Віталійовича Лисенка, його творчий шлях як основоположника української класичної музики від дитинства до поховання.
Ключову роль в цій кіноповісті відіграє наскрізний образ-символ шипшини – народної душі, пісні, пізнавши яку з вуст сільської дівчини Настуні, першого свого найприроднішого, але занапащеного кохання, композитор у спокуті, в свідомому нехтуванні блискучої кар’єри підносить до найвищого розквіту, коли «шипшина» стає «трояндою».
«Вечори на хуторі поблизу Диканьки»
Сценарій Івана Драча на теми ранніх творів Миколи Гоголя, за яким був знятий фільм-фантазія режисера Юрія Ткаченка. Про важку творчу долю письменника та загадкові події, що супроводжують його у період створення історії про коваля Вакулу.
Значне місце у фільмі займає оповідач (у виконанні Олега Янковського) – він живе не екрані начебто у двох паралельних вимірах – як наш сучасник і як сучасник Гоголя. Оповідач намагається наблизитися до розгадки містичного генія Гоголя. У фільмі відтворена атмосфера народного побуту і подані досить яскраві гоголівські характери.
За інформацією Національного музею літератури України