З цього можна було б зробити фільм
03.03.2016
У київській книгарні «Довженко. Книги. Кава. Кіно» відбулась презентація роману Олега Сенцова «Купіть книгу — вона смішна».
Дмитро Десятерик, «День»
Нова книжка Сенцова (умовно нова, бо написана ще до подій у Криму) — явна антитеза до його попередньої збірки. Там були окремі оповідання — тут цілий роман у 16 главах з авторською передмовою («ненауково-популярний роман з елементами гумору», за визначенням автора). Там основою слугував автобіографічний матеріал — тут панує цілковита вигадка. Зрештою, там переважали драматичні інтонації — тут віє духом веселощів і пригоди. Легкість письма часто переходить у поспішність, у стилі дещо забагато гротеску й різного роду перебільшень, відчувається вплив таких майстрів авантюрних історій, як О’Генрі і Хантер Томпсон — але поступово оповідь затягує, починаєш проживати її разом з героями. Помітно, що це саме проза кіносценариста — письмо далеке від досконалості, однак сюжетобудування цілком майстерне.
Головний герой на ім’я Біллі має двох друзів, Джиммі та Джеббса. Вся трійця — такі собі умовні американці, що пускаються в багаторічну подорож, здебільшого заради гарних вражень. Як зауважив Джим, «всі ми гаруємо на ендорфін». Загалом, саме цей персонаж, охарактеризований як «очкарик-интеллигент с душою теленка и темпераментом телеграфного стола, к которому этот теленок привязан», видається найімовірнішим кандидатом на альтер-его автора. Усі світоглядні репліки віддано йому, зокрема й цю, здається, найважливішу:
«Надо сосредотачиваться не на стремлении к обладанию какими-либо вещами самими по себе, в том числе деньгами или положительными отметками по геометрии, а на получении удовольствия от них. А если ничего нет, то тоже не беда — солнце, небо и ветер для всех общие, они всегда под рукой».
Така проста, але направду стоїчна філософія у певному сенсі є відповіддю, навіщо автору знадобилась оця гра в Америку. «Купіть книгу — вона смішна» — це не зовсім і література, радше — один зі способів отримання задоволення від реальності — як кіно, подорожі чи порятунок світу. Інакше кажучи, для Олега Сенцова творчість і життя є тотожними, незалежно від зовнішніх умов, хай яких тяжких і несприятливих.
І Путін думав, що зламає таку людину.
Плюгавий лузер.
Дмитро Десятерик, «День», 3 лютого 2016 року, №17