В чеканні фільму, або Диверсія у «Світських хроніках»
11.08.2017
Лариса Брюховецька, «Кіно-Театр» про Одеський МКФ, «Світські хроніки» і «Головну роль» Сергія Буковського.
Ще тоді, коли журналісти наших амбітних комерційних видань щойно почали їздити на престижні європейські МКФ, з їхніх репортажів нічого не можна було дізнатися про фільми (анотації ж у буклетах іноземними мовами) – складалось враження, що їздили вони на покази мод: у словесних потоках так званих репортажів детально смакувалась червона доріжка і вбрання кінозірок. Цей «контент» міцно увійшов у свідомість організаторів наших МКФ, для яких дрескод на першому місці. Ще після першого Одеського МКФ дотепний Михайло Жванецький, якого запросили на цей кінофорум, не міг обійтися без уїдливого коментаря щодо вигляду публіки на закритті того кінофоруму в приміщенні Одеської опери.
Репортаж телевізійних «Світських хронік» з цьогорічного закриття, показаний 6 серпня 2017 року каналом Tonis, переповнився неймовірним блиском суконь, посиленим сяйвом тисяч очей, – оператор купався в «об’єктах». Цей гламур і блиск мав затьмарити собою фільми. Бо що таке фільми перед таким морем благополуччя і задоволення!
Але список тих, у кого ведучі брали інтерв’ю, був чітко обумовлений рішенням журі, яке визначило переможців. От вони і були включені в парад гламурності ведучими і кокетливою телекамерою, що мала налаштовувати глядачів на грайливий лад. Здебільшого ведучі цікавились, чи сподобався учасникам фестиваль. Здогадайтесь з першого разу – що вони відповідали?
І несподівано Сергій Буковський – спокійним голосом людини, яка в своєму житті бачила багато фестивалів, ні найменшим чином не намагаючись налаштуватись на атмосферу загального збудження, розповідає про свій фільм «Головна роль».
Історію створення фільму не можна обминути, адже цей документальний фільм виграв конкурсний відбір кінопроектів Держкіно ще наприкінці 2014 року (я, тоді член Експертної комісії, була в захопленні від цього короткого, але такого справжнього, без найменших ознак штучності сценарію). Вийшов фільм у другій половині 2016-го і в листопаді встиг побувати на престижному МКФ у Лейпцигу, брав участь у МКФ Docudays UA і от – в Одесі. Феноменальний випадок: він здобув не тільки нагороду як найкращий документальний фільм (віддамо належне компетентності журі). Нагороду за найкращу жіночу роль отримала акторка Ніна Антонова – мама Сергія Буковського і героїня його фільму. Нагадую: документального.
Те, як переможець тримався, і те, як говорив, – справжня диверсія майстра. Ще одне підтвердження простоти талановитої людини серед ярмарку марнослав’я.
Серед іншого він сказав, що фільм вийде в прокат у вересні (2017-го, в рамках показів, організованих Docudays UA. – НСКУ). Як шанувальник якісного кіно, а не його сумнівних сурогатів, яких розвелося аж надто багато, чекаю з нетерпінням, коли зустрінусь з фільмом «Головна роль» на великому екрані.
Лариса Брюховецька, «Кіно-Театр», 10 серпня 2017 року