Для формалістів і дебютантів
11.06.2017
Дмитро Десятерик, «День»
31 травня 2017 року у Будинку кіно відбулася церемонія нагородження лауреатів Премії Національної спілки кінематографістів України за найкращі вітчизняні фільми 2016 року.
Спеціальною премією імені Олександра Довженка – Почесною відзнакою НСКУ за видатний внесок в українське та світове кіномистецтво було відзначено режисера анімаційного кіно, художника, педагога Євгена Сивоконя.
Якщо ж бути точним, то цього вечора вручалися дві відзнаки: дипломи Асоціації кінокритиків НСКУ та власне Премії НСКУ.
Дипломами Асоціації кінокритиків за результатами опитування Бюро української кіножурналістики (БУК) відзначені такі роботи:
- найкращий фільм – «Моя бабуся Фані Каплан» (режисер Олена Дем’яненко);
- найкращий ігровий фільм – «Гніздо горлиці» (режисер Тарас Ткаченко);
- найкращий неігровий фільм – «Українські шерифи» (режисер Роман Бондарчук);
- найкращий анімаційний фільм – «Микита Кожум’яка» (режисер Манук Депоян);
- найкращий короткометражний фільм – «Цвях» (режисер Філіп Сотниченко);
- найкращий фільм-дебют – «Varta1, Львів, Україна» (режисер Юрій Грицина).
Премії НСКУ отримали:
- найкращий неігровий фільм – «Десять секунд» (режисер Юлія Гонтарук);
- найкращий анімаційний фільм – «Микита Кожум’яка» (режисер Манук Депоян);
- найкращий короткометражний фільм – «24» (режисер Станіслав Битюцький);
- найкращі дебюти – «Виклик» (режисер Олег Харченко) і «Спогади мерця» (режисер Микола Засєєв).
Номінацію «Найкращий ігровий фільм» було знято рішенням журі Премії НСКУ через відсутність конкурсу. Натомість вручили дві премії у категорії «Найкращий фільм-дебют», що відповідає новій концепції Премії НСКУ, яка відтепер буде більшою мірою зосереджена на підтримці молодих кінематографістів.
Премію НСКУ вручали вчетверте.
Найцікавіше тут – колізія, що виникає при порівнянні лауреатів кінокритиків з одного боку та фаворитів журі НСКУ – з іншого. Зрозуміло, що збігу щодо «Микити Кожум’яки» було не уникнути, бо минулого року це був єдиний повнометражний, добре профінансований та прорекламований анімаційний проект. А ось з розходженнями ситуація інакша. Як не стався до ігрових картин, що були завершені минулого року (ми зараз не говоримо про їхню якість), – вони вийшли на екрани і мали свою публіку, тому посилання журі НСКУ на «відсутність конкурсу» звучать дещо дивно. Мабуть, секрет у тому, що БУК проводить опитування, розсилаючи анкети по широкій базі кінокритиків і кіножурналістів, зокрема тих, хто не входить у НСКУ. Тож у першому випадку очевидна схильність заохочувати формальний пошук і експеримент – це стосується, зокрема, незвичних за формою «Цвяха» та, особливо, «Varta1, Львів, Україна», а також ліричних і водночас іронічних «Українських шерифів». І не дивно, що у НСКУ у пошані виявилися більш традиційні й водночас актуальніші «Десять секунд», присвячені наслідкам війни в Маріуполі. Окремої похвали заслуговує прагнення НСКУ підтримувати початківців – це стосується, зокрема, й роботи Станіслава Битюцького, рівною мірою кінокритика, кіномана і кінорежисера.
Загалом головний підсумок нагородження – кінопроцес в Україні не спиняється й урізноманітнюється на очах. Що не може не тішити.
Дмитро Десятерик, «День», 1 червня 2017 року