Пам’яті Даниїла Дондурея
14.05.2017
Сергій Тримбач
14 травня 2017 року в Москві попрощались з Даниїлом Дондуреєм (1948–2017). З 1993 року він очолював журнал «Искусство кино». Основною його спеціальністю була соціологія культури.
Один із російських Інтернет-сайтів повідомив про цю надсумну подію такими словами: «Умер выдающийся российский кинокритик, поддержавший Украину в войне с Путиным».
Йдеться, зокрема, про те, що у березні 2014-го Даниїл Дондурей підписав лист «Мы с Вами!» російської громадської організації «КиноСоюз» на підтримку України.
Даниїл Дондурей був справді крупним мислителем. Відтак влада його терпіла і навіть почасти визнавала. Хоча, скажімо, Нікіта Міхалков не вибачив йому прагнення позбавити його крісла очільника Союзу кінематографістів Росії – у підсумку 2008 року редакцію журналу «Искусство кино» позбавили приміщення (спеціально збудованого колись для цього журналу) на вулиці Усієвіча. Що ж, редакція вижила і виборола своє місто під культурним сонцем. Хочеться вірити, що це місце буде утримано і надалі.
Андрій Плахов зацитував один із висловів Даниїла Дондурея: «Мы не чувствуем время, мы все живем в разных веках, а объединить нас должна не политика, а культура». Абсолютно точно! І мудро... Даниїл Дондурей умів зшивати часові шари і площини, він володів талантом стереоскопічного бачення. Дивувався тому, скажімо, що в Росії абсолютна більшість людей продовжує жити совітськими штампами.
Що, власне, відбулось (за Дондуреєм) у Росії (а багато в чому те саме – в Україні). Цитую, У 1990-ті «рынок был приспособлен для того, чтобы сохранить советский тип сознания. (...) Не внедрена простая истина, согласно которой деньги это не отрава, не дрянь, что частная собственность естественное состояние. (...) А после 2012 года началась война за сохранение советского типа сознания».
Війна продовжиться, тепер уже Даниїл Борисович буде спостерігати за нею з іншої точки зору.
Мої і, упевнений, усіх українських кінематографістів, які знали і поважали Даниїла Дондурея, найщиріші співчуття дружині, Зарі Абдуллаєвій, дочці Тамарі, колективу редакції «Искусство кино», усім колегам.
Вічна і добра пам’ять!
Сергій Тримбач