Нацрада закликала переглянути принципи формування Переліку осіб, що загрожують національній безпеці
09.04.2016
8 квітня 2016 року голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко спрямував віце-прем’єр-міністру, міністру культури України В’ячеславу Кириленку листа, в якому закликав переглянути підходи до формування Міністерством культури Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.
Посилаючись на міркування, висловлені у листі голови Служби безпеки України Василя Грицака, спрямованому до Мінкультури 6 квітня 2016 року, Юрій Артеменко зазначив, що у Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, Мінкультури цілком скалькувало надісланий СБУ список осіб, в’їзд яким заборонено на територію України. Відтак, складання Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, було здійснене Мінкультури без будь-якого дослідження, аналізу та оцінки думки громадськості, що нині призвело до заборони значної кількості кінопродукції, а в майбутньому призведе до посилення заборон та тиску на медіаіндустрію.
Голова Нацради цілком підтримав позицію голови СБУ, наголосивши, що Перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці, не повинен ототожнюватися із Переліком осіб, яким заборонено в’їзд на територію України, і тим більше, автоматично використовуватись для заборони демонстрування та розповсюдження фільмів.
Також він зазначив, що формування Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, повинно відбуватись відкрито, прозоро, зі всебічним дослідженням та аналізом суспільної думки та висновків знаних фахівців, експертів.
Юрій Артеменко навів приклад, як може бути організована така діяльність, пославшись на досвід очолюваної ним Нацради, яка приймає рішення публічно, із залученням знаних експертів, заздалегідь публікуючи проекти рішень на сайті.
(Принагідно варто зазначити, що на останньому засіданні Нацради 24 березня 2016 року, за повідомленням «Детектора медіа», «членів Нацради стурбувала якість наданих «1+1» та ICTV відгуків і рецензій на показані ними стрічки», підготовлених саме такими «знаними експертами» – кінознавцями Сергієм Тримбачем, Миколою Слободяном, Ганною Чміль і Вірою Мельник, вочевидь тому, що в цих відгуках і рецензіях було висловлено думку, що в російських серіалах «Ладога», «Син батька народів» і «Диверсант-2. Кінець війни» відсутні елементи пропаганди радянських органів безпеки і тому вони не суперечать чинному законодавству щодо демонстрування та розповсюдження фільмів).
«Незрозумілі критерії для прийняття рішень, обмеження та зборони, визначені за зачиненими дверима під час складання Міністерством культури Переліку осіб – невже це принципи побудови правової європейської держави?» – обурився пан Артеменко, погодившись із думкою голови СБУ, що такі заходи Мінкультури, а потім автоматична заборона демонстрування і розповсюдження фільмів за участі осіб з відповідного Переліку, не лише дискредитують роботу державних органів у суспільстві, а й наносять шкоду іміджу України на міжнародному рівні.
«Свідомо чи несвідомо Міністерство культури штучно створює систему цензури. Свідомо чи ні, закладає передумови обмеження для загальновизнаних шедеврів кінематографу світового рівня на території України.
І це вже видимі реалії для таких фільмів як «Політ у сні і наяву» всесвітньовідомого українського режисера Романа Балаяна, який відкрито виступив проти прокремлівської політики. Для кінострічки «Життя Пі», яка отримала нагороди в чотирьох номінаціях премії «Оскар» та 74 інших міжнародних нагород. Неілюзорна загроза і для класики кінематографії «Москва сльозам не вірить» (теж, до речі, має нагороду «Оскар»), «Іронія долі, або З легким паром», «Афоня», «Гараж», «Анна Карєніна». Така ситуація складається і з вітчизняними фільмами, створеними українськими митцями, до речі нерідко і за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Все через те, що епізодичну роль у цих фільмах зіграли особи, яким заборонено в’їзд на територію України. Було б так смішно, якби не було так сумно.
Це лише невеликий, але яскравий перелік класичних світових фільмів, яких Міністерство культури позбавляє українського глядача. Це нівелювання інтересів культурного та інтелектуального потенціалу українців», – підсумував голова Нацради ситуацію, що склалася.
Прокоментував пан Артеменко і відповідь Мінкультури на листа голови СБУ, в якій, за його словами, «замість того, щоб окреслити проблему якісного формування Переліку осіб на основ відкритості, прозорості» було акцентовано «увагу на описці «заборонений контент», оминаючи найголовніше, що було у зверненні, – прохання «ретельного опрацювання» Переліку осіб.
«Ми з вами професіонали і добре знаємо закони, адже після опрацювання Переліку і вилучення з нього осіб, автоматично класика кінематографу повернеться на екрани», – написав Юрій Артеменко, додавши, що «таку ж позицію останнім часом висловлюють і представники української культурної спільноти (актори, режисери, продюсери), а також представники кіно- та телеіндустрії».
Голова Нацради закликав «терміново визначити та оприлюднити критерії до формування Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Відповідно до цих критеріїв, що будуть відкритими, зрозумілими та відповідатимуть інтересам українського глядача, переглянути вже існуючий Перелік осіб та враховувати, після всебічного аналізу, оцінки, при подальшому формуванні списку».
«У складний для України час на Міністерство культури покладається вагома роль зміцнення та підтримання духу Українського народу. Саме тому так важливо вивчати думку громадян, проводити обговорення та залучати експертів», – наголосив він.
Нагадаємо, що 4 квітня 2016 року Правління Одеського відділення НСКУ прийняло заяву, в якій закликало переглянути ситуацію із забороною стрічок на підставі участі в них осіб, які недоброзичливо висловлювалися на адресу Української державності, нагадавши, зокрема, що під таку заборону підпадають і фільми класиків українського кінематографу Романа Балаяна та Кіри Муратової, у яких зіграли російські актори, внесені до Переліку.
Про те, що чинну практику широких заборон слід переглянути, говорили і на VIII Пленумі Правління НСКУ, який відбувся 16 березня 2016 року.
Сергій Васильєв