Розпочато виробництво документально-просвітницького фільму «Довженко і війна»
26.01.2016
Розпочато виробництво документально-просвітницького фільму «Довженко і війна» Юлії Лазаревської за сценарієм Сергія Тримбача, повідомляє Держкіно.
25 листопада 2015 року Державне агентство України з питань кіно уклало державний контракт з компанією-виробником аудіовізуального твору ТОВ «Кіностудія "Кінематографіст"» про надання 100% державної фінансової підтримки. Бюджет фільму становить 800 тис. гривень.
Завершити виробництво стрічки планується влітку 2016 року.
Неігровий фільм «Довженко і війна» є переможцем 7-го Конкурсного відбору проектів Держкіно. Це історія, в драматургічну основу якої покладено маловідомі факти про передчуття Олександром Довженком неминучості війни, його участь у війні, а головне – про зміни у світобаченні, а відтак – і в долі митця, через яку прогриміла війна.
Подаємо синопсис стрічки «Довженко і війна», написаний Сергієм Тримбачем.
Редакція сайту НСКУ
«Довженко і війна»
Олександр Довженко війну передчував. Десь від 1937 року про її неминучість говорив не раз... У фільмах «Аероград» і «Щорс» те передчуття втілилося на екрані. А сексоти доносили: Довженко віщує війну з німцями...
А 17 вересня 1939 року Червона армія перетнула польський кордон і увійшла в західноукраїнські землі. Довженко, разом з дружиною, Юлією Солнцевою, та знімальною групою вирушили до Галичини. Аби зняти дві документальні стрічки – за завданням Микити Хрущова. Та об’єднання українських земель, таке бажане, принесло чимало бід мешканцям Галичини та Буковини. Довженко з гіркотою записує в Щоденнику: «А народ знову був ні причім».
У 1941-му Довженко заходжується робити «Тараса Бульбу». Одначе війна все зламала. Евакуація, разом з кіностудією, до Ашхабада. І – тверде рішення йти на війну – літератором, журналістом. «Я буду там, де б’ється мій народ із смертельним ворогом...»
Усе ж вертається в кіно. Пишеться кіноповість «Україна в огні». Чим далі сама доля України усе частіше ототожнюється з жіночою долею. Україна постає перед митцем у всій своїй беззахисній жіночій тілесності… І він заридав, Довженко, заплакала, заквилила його душа од цієї страшної картини. І за те був осуджений самим Сталіним і його приспішниками. Довженко потрапляє в опалу, яка тривала до самої Довженкової смерті.
А війні присвячено ще два фільми – документальні «Битва за нашу Радянську Україну» і «Перемога на Правобережній Україні...» І сценарій «Повість полум’яних літ».
Історія усе частіше стає предметом Довженкового думання. У чому причини наших поразок, наших жахіть? І все частіше одвідують митця апокаліптичні видіння й думки про неминучість смерті України і українців. «Ми раби. Ми тепер загинули. Загинула вся Україна (…) Страшенні діла роблять на Україні...»
Буде відтворено чимало драматичних епізодів Довженкової біографії. До прикладу, влітку 1942-го Довженко потрапляє в оточення на Воронезькому фронті, на якийсь час зв’язок з ним було втрачено... Лаврентій Берія стверджує: Довженко здався в полон. Дружина режисера Юлія Солнцева йде на побачення з Берією...
І фінал. Хроніка параду переможців на Красній площі у червні 1945 року. Очі Довженка: випалені тією ж війною. Летять прапори до землі. А в уяві Довженка проносяться кадри людської, народної біди...
Сергій Тримбач