f y
Національна спілка кінематографістів України


«Los Angeles Times»: «Російський дятел» народжує страх через радянську таємницю


28 січня 2016 року в український прокат виходить документальна стрічка Чеда Грасії "Російський дятел", створена у ко-продукції США, Великобританії та України. У фільмі йдеться про альтернативне розслідування причин Чорнобильської катстрофи, яке провадить київський художник і сценограф Федір Александрович.

16 жовтня 2015 року стрічка вийшла в надмалий американський кінопрокат у Нью-Йорку і Лос-Анджелесі, аби задовольнити формальні вимоги Американської кіноакадемії та мати шанс бути номінованою на "Оскар". Тоді ж в американській пресі з'явилися рецензії на фільм.

Подаємо статтю Гері Гольдcтейна на документальну стрічку, яку він називає провокативною, жахною і дещо схибленою.

'The Russian Woodpecker' evokes fear over a Soviet-era mystery

Gary Goldstein, "Los Angeles Times"

The documentary "The Russian Woodpecker" is provocative, spooky and just a little nutty. Director and co-editor Chad Gracia combines Soviet history, a revolutionary hypothesis, tales of nuclear fallout and the musings of an eccentric Ukrainian artist in an attempt to help solve a seemingly unsolvable mystery.

Fedor Alexandrovich, a wild-eyed, wild-haired Kiev set designer — and our guide here — has a theory: The 1986 explosion at the Chernobyl Nuclear Power Plant was ordered by a Moscow bureaucrat to conceal the utter failure of the nearby Duga antenna. This was the massive, scandalously expensive radar system built in the mid-1970s as, some believed, a Cold War weapon of Soviet mind control.

That Chernobyl native Alexandrovich was exposed as a child to the earth-changing catastrophe — he still has radioactive strontium in his bones — fuels his rigorous search for the elusive truth. But as captured here by Gracia and Artem Ryzhykov, the film's game cinematographer and Alexandrovich's on-screen cohort, the investigation proves more kaleidoscopic than cohesive; a fool's errand to some extent.

Gracia interviews a sizable array of former Soviet officials, scientists and other era observers, some filmed in secret. But these chats reflect the contradictory, party-line nature of their country's long-held communication tactics more than they shed light on any potential connection between the Duga and the Chernobyl meltdown. Yet for Gracia and Alexandrovich, perhaps that kind of knee-jerk obfuscation is the point.

Deeper, more authentic emotion kicks in as Alexandrovich fears his probing will endanger his family and Ryzhykov becomes almost fatally enmeshed in the Kiev street protests of 2014. These personal moments effectively double down on the film's position: Paranoia and fear remain alive and not so well in this pivotal, precarious part of the world.

Gary Goldstein, "Los Angeles Times", 29 жовтня 2015 року