Володимир Бородянський: Навіщо нам кіно? І чи потрібно на нього сьогодні витрачати бюджетні кошти?
17.04.2024
Володимир Бородянський
продюсер
На минулому тижні був на зустрічі, яка спонукала мене викласти думки на тему: Навіщо нам кіно? І чи потрібно на нього сьогодні витрачати бюджетні кошти?
Шукаючи відповідь на це питання я пропоную виходити з наступного:
1. Війна з росією надовго.
2. Перемога у війні можлива за умови стабільної підтримки США, ЄС, Британії.
3. Перемога у війні відбудеться за умови нашої солідарності один з одним.
4. У нас обмежені ресурси (наприклад, на 10 художніх і 10 документальних фільмів)
Які фільми можуть допомогти нам у перемозі? Думаю, що таких фільмів не існує, нажаль. Але існує боротьба за правду і ми можемо не дати ворогу спотворити правду, підірвати підтримку України, не дати йому уникнути відповідальності ні зараз, ні за 5 чи 10 чи 20 років.
Які фільми допоможуть нам виграти війну за правду і пам'ять:
1. Фільми, які зможуть донести різним аудиторіям в світі як невміння розрізняти добро і зло, вагання і страх, десять (?) років недооцінки зла призвели до загибелі десятків тисяч цивільних українців в Маріуполі, щоденних вбивств росією мирних мешканців, загибелі десятків тисяч військових, екологічної катастрофи.
2. Фільми, які зможуть донести світові, що він втратить, якщо Україна програє і з якими викликами зіткнеться.
3. Фільми, які спонукатимуть людей хотіти бути з українцями і хотіти стати українцями, тому що нам є що запропонувати світові.
4. Фільми, які допоможуть нам в об’єднанні проти ворога, в розумінні його природи, проговорюванні наших помилок і проблем, визнанні досягнень і цінуванні один одного.
Приведу декілька прикладів, на які я орієнтуюсь: Піаніст, Хлопчик у смугастій піжамі, Кролик Джоджо, Життя прекрасне, Зона інтересу, Conspiracy (2001 року), серіали - Чорнобиль, Hunters (Amazon), The Days (Netflix), документальні фільми: 20 днів в Маріуполі, Turning Point: The Bomb and the Cold War, Диктатори, Ікар, The Act of Killing (автор Joshua Lincoln Oppenheimer)
Всі ці фільми об’єднані талантом, небайдужістю, чесністю авторів, пошуком правди і сміливістю перед її складністю.
Я би робив в рік: 3-4 знакових проєкта для широкого міжнародного прокату і дистрибуції (у 1-2 є шанси стати дійсно помітними, а щось вийде на хорошу «4»), 2-3 авторських фільма, 5 потужних міжнародних документальних проектів, обов’язково багато документальних стрічок, що фіксують злочини і зводять можливі маніпуляції з правдою до мінімуму. Потужні інформаційні кампанії. 80-90% фільмів робімо спільно з Голівудом, європейськими і британськими кіно- виробниками, суспільними мовниками – ми отримаємо гарантовану дистрибуцію до десятків, сотень мільйонів глядачів.
Якщо фільми стають частиною нашої оборонної стратегії, частиною стратегії перемоги – вони потрібні. Якщо не стають – то ні.
А що думаєте Ви?