Український стендап: жарти про смерть, або Danse macabre
24.01.2024
Олег Чорний,
кінорежисер та медіа-художник,
член НСКУ та Української Кіноакадемії
Одразу відверто зізнаюся, що я не є знавцем чи тим паче палким прихильником стендапу. Звісно, дещо про нього мені відомо: це розмовний жанр, що народився у клубах США, а його назва дослівно з англійської перекладається як “встати”, “піднятися”. За умовами жанру артист має вийти на сцену та виступити наживо з авторським сольним номером чи програмою. Ще він повинен не лише використовувати попередньо написаний і пропрацьований на репетиціях текст, а й вміти відчувати настрій аудиторії, миттєво й неодмінно дотепно реагувати й залучати публіку до шоу, імпровізувати. Тому в роботі артиста на сцені величезну роль відіграють не лише теми чи окремі влучні жарти, а й міміка та пластика. Усе це працює на найголовнішу мету — шоу неодмінно має бути смішним, бажано аж до сліз.
Далі: