17 вересня НАРОДИВСЯ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ! МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913)
21.09.2021
Сергій ТРИМБАЧ
НСКУ, Українська кіноакадемія
З моїх розмов з Коцюбинським та Іваном Драчем.
Найпопулярніший український письменник серед кінематографістів. "Навздогін за долею" (1927) Миколи Терещенка, "Фата Моргана" (1931) Бориса Тягна (учитель Богдана Ступки, між іншим), «Кривавий світанок» О. Швачка (1956), «Пе-коптьор!» В. Карасьова (1956), «Коні не винні» С. Комара (1956), «Дорогою ціною» М. Донського (1957), «Тіні забутих предків» С. Параджанова (1964), «Тіні забутих предків» Ю. Суярка (1990, відео), «Подарунок на іменини» Л. Осики (1991), «Тіні забутих предків» К. Костюкова (1990), «Татарський триптих» Олександра Муратова (2004)...
Два шедеври. "Дорогою ціною" Марка Донського і "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова. На "Предках" було чимало всілякої магії. У мене, скажімо, велике підозріння, що молодий тоді слухач Вищих сценарних курсів Іван Драч не курсами тими був посланий на зйомки фільму (на кшталт практиканта), а делегований самим Коцюбинським.
Якось я запитав у Івана Федоровича:
- З Параджановим ви товаришували, з Іллєнком і Миколайчуком, з Осикою дружили... А з Коцюбинським у яких стосунках були?
- Та в яких же? Робочих. Довелося трохи поправити, доповнити... - Кому - вам?
- Ні. Чендею Івану, Параджанову. Вони ж удвох писали. А я сидів у кутку і підказував іноді.
- Це коли незабута тінь Коцюбинського в іншому кутку ворушкалась незадоволено?
Драч поглянув стривожено.
- Звідки ви знаєте?
- Та звідки ж? Ми з Михайлом Михайловичем в один день народились. Іноді він мені дещо розказує. Являється... Тільки останнього разу чомусь російською говорив.
- Це він, мабуть, не з вами, а із своєю коханкою, Аплаксіною. Я сімнадцятого так само народився - тільки жовтня.
- А це правда, що саме ви підказали поділити "Тіні..." на новели? Бо не монтувався матеріал. - Я. Так, я,- і засумував чомусь.
Лариса Кадочникова розповідала.
Уперше показують "Тіні..." на кіностудії. Вмикається світло, усі мовчать. Ох, що ж це буде? І тут Іван Драч обізвався - одним словом:
- Геніально! Геніально!! А за ним й інші: геніально! А якби не сказав, або хтось інший бовкнув що? Ні, не могло так бути - в залі, у куточку, поруч Драча сидів він - Михайло Михайлович Коцюбинський. Тієї миті він забув навіть про Аплаксіну... Геній слова поцінував генія кіно.
