ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО ПРО ПАРАД ПЕРЕМОГИ 1945 р.
11.05.2020
"ТРИДЦЯТЬ, ЯКЩО НЕ СОРОК МІЛЬЙОНІВ ЖЕРТВ І ГЕРОЇВ, НІБИ ПРОВАЛИЛИСЬ В ЗЕМЛЮ, АБО Й ЗОВСІМ НЕ ЖИЛИ, ПРО НИХ ЗГАДАЛИ ЯК ПРО ПОНЯТТЯ.."
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО ПРО ПАРАД ПЕРЕМОГИ 1945 р. О. ДОВЖЕНКО,
24 липня 1945 р.: "Я був учора (див. коментар щодо дати в кінці посту.- С.Т.) на Параді Перемоги на «Красній Площаді». Перед великим мавзолеєм стояло військо і народ. Мій любимий маршал Жуков прочитав урочисту і грізну промову Перемоги. Коли згадав він про тих, що впали в боях у величезних незнаних в історії кількостях, я зняв шапку з голови.
Ішов дощ. Оглянувшись, я помітив, що шапки більше ніхто не зняв. Не було ні паузи, ні траурного маршу, ні хвилини мовчання.
Було сказано ніби між іншим дві чи одна фраза. Тридцять, якщо не сорок мільйонів жертв і героїв, ніби провалилися в землю, або й зовсім не жили, про них згадали, як про поняття. Мені стало сумно, і я вже далі не інтересувався нічим.
Перед мавзолеєм проходили солдати, генерали, несли німецькі рябі прапори, немов загиджені птицями, вели собак, танки їхали, гармати, одна другої більша і грізніша.
Мені було жалько убитих, героїв, мучеників, жертв. Вони лежали в землі, безсловесні. Перед величчю їх пам»яті, перед кров»ю і муками не стала площа на коліна, не замислилась, не зітхнула, не зняла шапки. Мабуть, так і треба. Чи, може, ні? Бо чого плакала весь день природа? Чого лилися з неба сльози? Невже віщували живим?
(О.Довженко. Щоденникові записи. 1939-1956. Харків: Фоліо, 2013, с. 348)
Насправді, Парад Перемоги відбувся на місяць раніше, 24 червня 45-го. Коментатори «Щоденникових записів» В.Забродін та Є.Марголіт справедливо, на мій погляд, вважають, що це своєрідний Довженків сон опісля перегляду фільму про Парад; на сам парад його не запрошували як людину, що перебувала в опалі.
Сергій ТРИМБАЧ НСКУ, Українська кіноакадемія