З Днем народження, близький серцю і дорогий !
13.09.2024
Галина Ільєва
Журналістка. Науковець.
Перших 50 років Будинку кіно Національної спілки кінематографістів України у Києві.
Вже точно не пригадую, коли завітала у твої зали , чи подивитися допрем'єрний показ, а чи на авторський вечір кінозірки.
То було давно.
З того часу цей будинок став однією з моїх улюблених мистецьких локацій, коли довго не була, скучаю і слідкую за новинками, інформацію про яких отримую в анонсах із НСКУ. Твої сходи пам'ятають кроки геніїв.
Твої екрани показували фільми Мащенка, Параджанова, Миколайчука, Бійми, Саніна... Тут брали автографи у Кості Степанкова і Ади Роговцевої, Богдана Ступки і Лариси Кадочнікової. За десятки років змінювалися спілчанські правління, навіть Україна відновила незалежність, а твої стіни й досі пам'ятають іноземні делегації, концертних виконавців та практикантів, що вперше боязко пробували знімати на професійну камеру.
Тут на показі "Тіней забутих предків" грали гуцули з Криворівні, а "Земля" демонструвалися з озвучкою "Дахабрахи".
Тут захоплювалися подвигом холодноярівців на показі "Чорного ворона" і винахідливістю та мужністю опришків "Довбуша".
Картини серійного "Острова любові" спонукали до роздумів про справжнє кохання у твоєму житті, а "Толока", в якій так драматично показано історію української хати, стала жертвою карантину в часи коронавірусу і не прийшла до глядача у всеукраїнський прокат.
Сьогодні вже під орудою нового керівництва на чолі з п. Сергієм Борденюком Будинок на Саксаганського у Києві гостинно відкриває свої двері для кінофестивалів, конкурсів, творчих вечорів.
Навіть під час вимикання світла йдуть продовження сеансів з допомогою генераторів, а взимку через вплив вибухової хвилі від удару ракети розтрощило міцне скло вестибюлю. Рана як в людини та без крові...
Чимало новостворених документальних стрічок демонструвалося вже з часу повномасштабки, а воїни з вдячністю згадують виступи членів НСКУ на передовій.
В часи ротації чимало військових заходять на заходи.
Будинок живе за власним мистецьким графіком.
Продовжуюься ретро-покази проекту Стаса Сукненка, читаються лекції п. Сергія Тримбача з проблематики кінематографу, йдуть вечори пам'яті знаних майстрів, презентуються книги, працює кафе, де жваві компанії навіть можуть обговорювати сценарії майбутніх стрічок - лауреатів " Оскара".
Тут вперше на сцені пролунали голоси на захист честі і достоїнства від вітчизняних дисидентів- шістдесятників, а нещодавно була допрем'єрна демонстрація "БожеВільних " ( із сюжетом про каральну медицину в СРСР )...
Звичайно, можна багато спогадів ще написати.
Але як у вулику, де зберігається цінний мед, ми зберігаємо у власній пам'яті найкращі події неповторного світу кіно.
Світу, що бере тебе у полон раз і назавжди, чи як професійного режисера чи як кіномана. Що там ще попереду у вересні?
Прийдемо не раз...
© Галина Ільєва,
м.Київ
фото
https://www.facebook.com/photo?fbid=2725003551003095&set=a.2725004727669644