23 – 26 червня в Будинку кіно - фестиваль «Я НЕ ТАКА»
23.06.2024
Громадська організація «Перезавантаження» у партнерстві з БФ Nova Ukraine, БФ Дар та Національної Спілки кінематографістів України представляє:
23 – 26 червня в Будинку кіно - фестиваль «Я НЕ ТАКА»
ВХІД на всі події фестивалю ВІЛЬНИЙ
У програмі:
23 червня о 17:30 Відкриття фестивалю.
Зустріч з режисеркою, сценаристкою, фотографинею, громадською діячкою, Ольгою Онишко (Україна-США) Фрагменти фільмів . Діалог з глядачем. Q&A
Ведуча вечора: Анжеліка Рудницька
У фойє: Виставка фотографій «Це все про неї»
Перфоманс Автограф-сесія
Рress wall
24 червня о 18:30
Вечір двох зірок Зірка театру і кіно Римма Зюбіна.
Зірка фронту, командир підрозділу Юлія «Ураган» Воборнікова Вірші. Проза. Спогади. Спілкування з глядачем. Q&A
25 червня о 18:30
Фільм.
Прем’єра
Вхід вільний
26 червня о 18:30
Програма короткометражних фільмів молодих українських режисерок
Вхід вільний
Якщо є запитання: тел.+38 067 446 17 87
ГО «Перезавантаження» проведе кінофестиваль «Я НЕ ТАКА», присвячений темі «Жінка у сучасному світі». Проєкт створений, щоб осмислити роль і місце жінки в сучасних українських реаліях, щоб висловити свою позицію та привернути увагу громадськості до питань, що з якихось причин не можуть бути сформульовані поза кінематографом.
Кожен показ фільму супроводжуватиметься Q&A на тему, порушену в картині.
Кінематограф був народжений чоловіками, але зараз він все більше стає мистецтвом жінок, які створюють унікальні твори кіномистецтва. Кіно, зроблене жінками, часто пронизливе, воно западає в душу, торкається найглибшого, що є в нас. Жінки, по своїй суті, несуть у цей світ доброту та тепло. Саме цього не вистачає сьогодні нашому кіно.
Тема фестивалю найкраще сформульована нашою гостею, режисеркою Ольгой Онишко: «Останні десять років я кожного ранку гуляю густим первозданним лісом , якому мабуть більше років, ніж американській демократії. Тут шумить річка і водяться змії і різна живність, тут буває затишно як в раю, а буває і страшно, як в фільмі жахів.
Кожного квітня, коли ліс оживає з приходом весни, тут зацвітає білим дрібним цвітом rosa kanina - лісова троянда, яка цвіте аж до пізньої осені. Ця "собача" ружа перетворює ліс зі страшилки на диво Господнє і рай, в якому не страшно.
Я на це звернула вперше увагу, коли прибігла туди плакати в 2013 року після дзвоника мами, яка сказала, що на Майдані побили студентів, а дівчат пластунок міліція тягнула за волосся. На той час я уже відзняла Три Історїї Галичини і була в роздумах над наступним проектом. У тому лісі я подумала, що присутність Жінки Звичайної "на сцені життя" наповнює життя іншими сенсами, ніж просто законом джунглів: де виживає той, в кого зуби гострішї, і що, власне, це і є те, що відрізняє нас від нашого агресивного сусіда і його суспільно-патріархального устрою в найгіршому розумінні цього поняття.
Відтоді (вже усвідомлено) я зрозуміла: Вся моя робота буде присвячена Жінці Звичайній. Тій, яка дає життя. Тій, яка бере на себе тягар вбереження життя. Тій, яка, як і Мати Марія, прийме в останні обійми тіло свого розп'ятого сина і встоїть, щоб стати дороговказом світла і захистом добра».
З повагою, Президент ГО «Перезавантаження» Наталія Соболєва
Чекаю на вас! Будемо дивитись та багато спілкуватись - це найбільш цінне, що є у нас на сьогодні.