Режисер Степан Коваль кує кадри української анімації
30.05.2023
Національна спілка кінематографістів України
Нещодавно у Синій залі НСКУ було гамірно: сміх, оплески, сміх, оплески. Багато сміявся і Степан Коваль – відомий український аніматор. Йому було смішно від того, що анімація бореться за життя, але аніматори в особі Степана Коваля кажуть, що роблять все, щоб українська анімація вижила в теперішніх умовах. Схоже на холодні стіни хірургічної реанімації. Так що не до сміху.
Є відома притча про данину русичів і князя, який мав нетримання до данини. Він визначав наявність різного добра і грошей у підданих по мовчанню або плачу, а коли люди сміялись – це означало, що забрано усе до останньої нитки.
Така історія сміху в Україні. Виявляється, що українці у спадок від своїх предків сміються, коли втрачати вже нічого.
Можливо сміх Степана Коваля був викликаний ще однією причиною: неочікуваною кількістю молоді. Із людей середнього або ветеранського віку було не більше десяти, а от молоді не менше кількох десятків. І саме молодь після кожного анімаційного фільму, а їх було чимало, дякувала і гарним настроєм, і оплесками, і сміхом. І чим серйознішим ставав репертуар, який складався з робіт початківців і студентів старших курсів, тим менше було сміху, тихішими лунали оплески. Виникало порозуміння між екраном і залом.
З великою увагою молодь слухала про анімаційне фільмовиробництво, сучасні технології, про анімаційний ринок сотень фільмів, які випускаються щотижнево, про гарячу конкуренцію і зростаючу зацікавленість у кінопрокатників в талановитих аніматорах, яких в Україні вистачає, і як вони сновигають по світу, знаходять кінофірми або навпаки продюсери відчиняють двері своїх компаній: працюй, заробляй, кажи, що тобі потрібно, завтра зранку буде до твоїх творчо-виробничих потреб. Так цікаво і зацікавлено розповідав відомий український кінорежисер Степан Коваль, запрошуючи до невпинного освоєння безкінечних аспектів анімації, хоча і не приховував штучний голод фінансів та інших менеджерських проблем від відповідних державних утворень.
Не дивлячись на щиру відвертість знаного майстра про драматичне сьогодення після перегляду довелось йому відповідати на велику низку питань, що підкреслило актуальність таких заходів. Молодь шукає свої шляхи до сталого професійного розвитку і хоче знайти міцні цікаві опори, хоче наполегливо вчитись і прийти в недалекому майбутньому до спілчанської кінозали із своїми портфоліо, для того, щоб приємно здивувати досвідчених кінематографістів і широку доброзичливу публіку.
Віктор Бажай
Прес-служба НСКУ