«Стежками Олександра Довженка»
31.10.2014
Валентина Слобода, секретар Національноі? спілки кінематографістів Украі?ни, керівник проекту
Ім’я Олександра Довженка добре відоме як в Украі?ні, так і в усьому світі. У вересні світова громадськість відзначала 120-річнии? ювілеи? великого Маи?стра. У Дніпропетровську народилася ідея провести культурно-мистецьку імпрезу «Стежками Олександра Довженка», щоб осягнути велич кінематографічної «особистості іншого виміру» (за висловом відомого кінознавця Леоніда Череватенка). Ідею підтримали представники мистецьких кіл міста. У програмі цієі? мистецькоі? акціі? реалізована ціла низка заходів.
Ми показували в різних аудиторіях як окремі кінороботи маи?стра, так і цикл фільмів О.Довженка («Сумка дипкур’єра», «Звенигора» , «Земля», «Поема про море»). Всього нами проведено було 14 кінопоказів та 11 кінолекціи? і кінобесід. Під час святкування Дня міста, що співпав у цьому році з Днем украі?нського кіно (13-14 вересня), на великому екрані просто неба на Набережніи? ми продемонстрували уривки з фільмів Довженка та фільмів про нього. Виявилось, що кінотвори Олександра Петровича будили у людеи? море емоціи?, стимулювали бажання глибше пізнати історію рідноі? Украі?ни, постать митця на тлі епохи. Відгуки глядачів свідчать, що творчість Довженка не втратила свого історико-культурного і ціннісного значення. Розповіді про Великого Митця, гуманіста, и?ого фільми, що стали уособленням справжньоі? краси, шануванням людини праці, особливо щиро сприи?мались підростаючим поколінням з сільських шкіл, адже і?м ніде подивитись кращі фільми украі?нського
кіно. Спілкуючись з молоддю, відчули і?х бажання пізнавати історію свого народу.
Як відомо, в останні роки життя О.П.Довженко декілька разів приі?жджав на Дніпропетровщину, де збирав матеріал для фільму «Поема про море». Тому і проведено було нами пленер «Стежками Олександра Довженка» на територіі? Апостолівського та Нікопольського раи?онів, у якому взяли участь художники-живописці, графіки, дизаи?нери, фотомитці. Ми намагалися відчути Довженка на тлі краю, де він писав «Поему про море». На основі зібраних матеріалів створена ціла виставка живописних, графічних та фоторобіт наших сучасників. Особливо запам’яталась нам зустріч в середніи? школі села Ленінське, яке після затоплення об’єднало мешканців сіл Грушівка та Кут (саме про них и?деться в фільмі «Поема про море»). Актовии? зал був наповнении? матеріалами про Олександра Довженка, наче освячении? и?ого іменем. Пам’ять про подіі? створення Каховського моря, про зи?омки фільму зберігають багато людеи? різного віку. Схвилювали розповіді очевидців затоплення, мешканців, що пам’ятають Довженка, учасників масових зи?омок. Люди з болем говорили про своє ставлення до подіи?, пов’язаних зі створенням штучного моря (як занотував Довженко в «Щоденнику»: «Наше нове море – наше нове горе»). Ми відчули особливу енергетику козацькоі? землі, Великого Лугу, що, нажаль, нами втрачении?. Був зібрании? неоціненнии? матеріал для подальшоі? нашоі? роботи. Учасники імпрези написали ряд статеи?, виступили у ЗМІ, мають на меті створити документальнии? фільм.
Заходи нашоі? імпрези підтвердили важливість постаті Олександра Петровича Довженка і для нашого сьогодення. Творчість Маи?стра, важливим мотивом якоі? є єднання людеи? із своєю рідною землею, а через це з історією свого роду, своі?х пращурів надихає і зараз. Щиро вдячна всім моі?м колегам, всім митцям і представникам творчоі? молоді, які взяли участь у заходах, всім, хто пам’ятає і шанує ім’я Олександра Довженка.