Пам’яті Людмили Донець
27.03.2016
З великим запізненням дізнався про смерть (на 81-му році життя) Людмили Семенівни Донець (21.12.1935, Харків – 12.02.2016, Москва).
Блискучий кінокритик, редактор, публіцист.
1958 року закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка, а 1968-го – кінознавчий факультет ВДІКу.
Працювала на Одеській кіностудії, член сценарно-редакційної колегії (1968–1974), редактор фільмів «Море нашої надії», «Довгі проводи» (співпраця з Кірою Муратовою), «За твою долю», «Кожний день життя», «Ринг», «Рейс перший, рейс останній».
З 1974 року жила і працювала у Москві, в редакції журналу «Искусство кино» – редактором, завідувачкою відділу публіцистики, а з 1993-го очолювала відділ неігрового кіно і кіно країн СНД.
В останні роки життя вела замкнутий спосіб життя. Померла у трагічній самотині.
Автор сотень статей і рецензій, в тому числі і на фільми українських режисерів. Її перу належать дві книги – «Слово о кино!» (М., 2000), «Вспоминая кинематограф» (2005). зеркало джой казино
Людмила Донець була красивою жінкою, яскравою особистістю з непростим характером. Я знав її багато років і завжди захоплювався її літературним даром, умінням публіцистично вигострювати проблематику аналізованих кінофільмів, прозирати життя крізь призму екрана.
Вічна пам’ять Вам, дорога людино!
Сергій Тримбач, голова НСКУ