Правління НСКУ вітає Ігоря Щербакова із ювілеєм
19.11.2015
Правління НСКУ щиро вітає відомого українського композитора, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, голову Національної спілки композиторів України Ігоря Щербакові з ювілеєм – 19 листопада йому виповнюється 60 літ.
Натхнення, здоров’я, щастя і благополуччя родинного! Звісно, йдеться і про композиторську родину, яку пан Ігор очолює вже 5 років.
Ігор Щербаков – відомий український композитор, педагог, професор кафедри композиції Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського (з 1994 року).
Народився 19 листопада 1955 року, закінчив Київську державну консерваторію імені П.І. Чайковського в 1979 році.
Працює в жанрах оперної, симфонічної, театральної, камерної інструментальної, вокальної, хорової та дитячої музики.
Його твори виконуються в Україні та багатьох країнах світу, видаються в Україні та Швейцарії, видавництво SORDINO. Нині ексклюзивним видавцем творів композитора за кордоном є видавництво Lauren Keiser Music Publishing (Нью-Йорк, США).
Ігор Щербаков відзначений Національною премією імені Тараса Шевченка (1999) та Мистецькою премією «Київ» імені Артемія Веделя (2004). У 1999–2010 роках був головою Київської організації Національної спілки композиторів України. Голова Правління Національної спілки композиторів України (з 2010 року).
Ігор Щербаков належить до генерації сучасних українських композиторів, чия творчість і духовна спрямованість сформували обличчя української музики кінця ХХ – початку ХХІ століть. Його твори, що з’явились ще у 80-ті роки ХХ століття відразу заявили про яскраву особистість митця. Він – один з лідерів свого покоління. Музика Ігоря Щербакова одразу ніби поглинає слухача, вона включає його багатий світ творчого мислення композитора, захоплює особливою енергетикою, розбуджує думку, співпереживання (…).
Ігор Щербаков володіє всіма засобами сучасного композиторського письма і вдало поєднує їх з світовими надбаннями композиторського досвіду. Він прагне розкрити в музиці світ людини, найважливіші цінності: віру, добро, красу. Масштабність обдарування Ігоря Щербакова відчувається в творах різних жанрів, різних років: Симфонієта для великого симфонічного оркестру (1986), Кантата для мішаного хору «Ознака вічності» на вірші Ліни Костенко (1988), Камерна симфонія №1 «Покаянний стих» для скрипки та струнного оркестру (1990), Концерти для фортепіано з оркестром (1979, 1996, 2006), 2-га та 3-тя Камерні симфонії «ARIA PASSIONE» (1991) та «ARIA PASSIONE-2» (2000 – з солюючим альтом), Камерні симфонії №4 «Dreamstrings» (2001) та №5 «WARUM?» (2003), «Баркарола» для фортепіано з оркестром (2005), поема для великого симфонічного оркестру «LiebesTod» (2004), Концерт для флейти та камерного оркестру (2008), «Сон», духовний концерт-реквієм на вірші Юрія Плаксюка (2008), «Пісні Азалій» для сопрано та симфонічного оркестру на вірш Кіма Соволя (2009), фортепіанні сонати, хорові цикли, музика для інструментальних ансамблів, театральних вистав. Це лише невеликий перелік непересічного творчого доробку митця (…).
Значне місце в творчості композитора посідає музика до драматичних вистав. Ці спектаклі успішно йдуть у столичних театрах та в регіонах України. А ще композитора приваблює такий жанр роботи, як оркестрування та аранжування.
Ігор Щербаков – людина великої енергії, романтичної вдачі, завжди вболіває за будь яку справу, якою займається, вносить в неї всі свої духовні сили. В таких принципах Ігор Щербаков виховує і своїх студентів на кафедрі композиції Національної музичної академії України, професором якої він є.
Він вважає: «Обираючи шляхи в мистецтві, кожен художник орієнтується на світло культури своєї країни, свого краю, свого міста, і ширше – всього світу, на світло, промінням якого є геніальні представники минулого, далекого й близького, а струм, яким живиться це світло, може бути тільки одного походження – Божественного».
А ще в розмові зі мною Ігор Щербаков підкреслив: він намагається, щоб кожен його студент, в майбутньому – професіональний композитор – шукав свою інтонацію в житті, в творчості. Такі погляди й життєве кредо Ігоря Щербакова показують його і нам як справжнього представника культури ХХІ століття.
Галина Степанченко, доктор філософії